Одарка заповіт оформила на свого молодшого сина. Всі сестри і брати знали про це і були з цим згодні. Але раптом до матері почала часто приїжджати старша сестра зі своїм чоловіком.
У нас по сусідству жила велика і дружна сім’я. У сім’ї було шестеро дітей. Наймолодшим був Сергій. Його тітка Одарка народила, коли
їй вже було 45 років.
Жили вони дуже добре. А потім несподівано не стало батька сімейства – дядька Івана. Сергію тоді всього шість років було. Тітка
Одарка дуже любила свого наймолодшого сина. Всі інші діти вже одружилися, у всіх вже було своє житло. А батьківський будинок
повинен був Сергію дістатися. Так хотіла тітка Одарка і її діти про це знали. Тітка Одарка навіть заповіт оформила на свого молодшого
сина. Всі сестри і брати знали про це і були з цим згодні. Ніхто заповіт матері оспорювати не збирався.
Потім Сергій відслужив в армії і одружився. Через рік у Сергія народилася дочка. Дівчинку назвали Настусею. Тітка Одарка свою
внучку просто обожнювала – дівчинка була дуже красивою і дуже розумною. А ще вона була дуже схожа на свою бабусю. Бабуся з
великою радістю проводила час зі своєю улюбленою онукою.
Одного разу тітка Одарка поїхала в гості до своєї старшої дочки і там сильно захворіла. Вона довго лежала в лікарні і тільки через три
місяці змогла повернутися додому. Після хвороби вона постійно була дуже сумна, часто плакала. Сергій і його дружина думали, що це
просто наслідки хвороби.
Дуже часто раптом до матері стала приїжджати старша сестра зі своїм чоловіком. Ольга почала наполягати на тому, щоб Сергій зі
своєю дружиною і донькою знайшли собі інше житло. Мовляв, матері спокій потрібен, а у вас маленька дитина і мати нормально не
відпочиває ніколи. Загалом, домоглася Ольга, щоб Сергій зі своєю сім’єю поїхав жити в гуртожиток.
Але Сергій і його дружина продовжували приходити і допомагали тітці Одарці, чим могли: і прибирали в будинку, і їсти варили, і на
городі все робили, і за домашніми тваринами доглядали. Особливо раділа тітка Одарка, коли до неї Сергій з онукою приходив. Настусі
тоді вже майже три рочки було.
Коли Одарка ще раз злягла приїхала старша сестра і вигнала Сергія з дому. Сказала, що вона сама буде доглядати за своєю
матір’ю. Тітка Одарка дуже просила привести до неї Настуню, але старша дочка їй відмовила: мовляв дитина шуміти буде, а тітці
Одарці спокій потрібен.
Перед тим, як піти в кращий світ, Одарка попросила вибачення у Сергія і його дружини. Вони навіть і припустити не могли, за що ж вона
просить у них прощення.
Все стало зрозуміло відразу ж після того, як не стало матері. Прямо на поминках старша сестра повідомила Сергію, що мати написала
дарчу і подарувала їй будинок, який повинен був дістатися Сергію і його сім’ї. Цю дарчу тітка Одарка написала, коли перший раз
лежала в лікарні, коли лікувалася в місті. Просто Ольга скористалася хворобою матері, щоб домогтися свого. Загалом, Сергій з
дружиною і дочкою так і залишилися жити в гуртожитку.
Сергія не стало дуже рано – йому було всього 32 роки. Його дружина більше так заміж і не вийшла. Разом зі своєю матір’ю вона
виростила Настуню. Вона виросла чудовою дівчиною. Після школи вона закінчила університет, влаштувалася на роботу. Потім вона
зустріла гарного хлопця і вийшла за нього заміж. Нещодавно Настя стала мамою чарівних близнят. Живуть вони разом з чоловіком
просто чудово. Потихеньку виплачують кредит за квартиру.
А як же склалося життя Ольги, яка залишила брата і його сім’ю без житла? А погано склалося її життя. Чоловіка незабаром не стало. А
потім, і сина… Сина, якому вона хотіла залишити будинок, який отримала таким нечесним шляхом. Живе вона тепер одна в цьому
великому будинку.
Родичі більше не хочуть з нею спілкуватися, сусіди – теж. Після того, що вона зробила, ніхто не хоче навіть дивитися в її сторону. І живе
вона тепер дуже самотньо.
Ось так склалася життя людини, яка заволоділа чужим спадком. Чуже добро ще нікого не зробило щасливим.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
