Ось уже майже пів року, як свекруха возить чоловікові їжу, і кожного разу намагається приготувати щось смачне, щоб показати мені, що він без мене харчується добре. Не знаю, де вона бере гроші, і наскі
Після весілля з чоловіком оселилися у його батьків. Коли я пішла в декрет з маленьким сином, відносини зі свекрухою, до цього
натягнуті, остаточно зіпсувалися. Якщо я купувала собі одяг, свекруха говорила, що я повинна економити, адже її син працює один, тим
більше що я нікуди не ходжу. Чоловік вважав за краще не втручатися в наші відносини.
Коли син пішов в школу, ми переїхали в квартиру, яку мені залишила бабуся. Мої батьки завбачливо оформили її на себе, мабуть,
хотіли убезпечити мене від розділу при розлученні. Чоловікові було все одно, а от свекруха говорила, що її син тут не господар, тому і
робити нічого не зобов’язаний. Виходило, що я забезпечила родину житлом, а він повинен жити на всьому готовому.
Син одружився, живе окремо, а чоловік залишився без роботи. Спочатку мене заспокоював, що швидко знайде іншу, але місяці через
три я зрозуміла, що йому так комфортно. Коли я наполягала на пошуку роботи, він говорив, що буде допомагати одному в гаражі, а він
обіцяв платити. Грошей я не бачила, зате чоловік часто приходив додому напідпитку.
Останньою краплею стало те, що він якось запитав, коли у мене зарплата, а то йому потрібно віддати товаришу борг. Я остовпіла від
такого нахабства, запитала, навіщо він брав гроші, якщо нема чим віддавати. Відповідь була просто оригінальною: «А що я повинен у
всьому собі відмовляти?».
Тоді я поставила ультиматум про роздільне харчування. Він відразу ж поскаржився своїй матері. Коли свекруха приїхала на розборки,
я запропонувала їй, щоб вона утримувала свого сина на свою пенсію, якщо вона така жаліслива.
Ось уже майже пів року, як свекруха возить чоловікові їжу, і кожного разу намагається приготувати щось смачне, щоб показати мені, що
він без мене харчується ще краще. Не знаю, де вона бере гроші, і наскільки її вистачить, але мене вражає не стільки свекруха (мати все
ж), скільки чоловік. Як не соромно сидіти вдома на утриманні літньої матері?
А зараз думаю, навіщо він мені потрібен взагалі. Квартира моя, нехай переїжджає до батьків, щоб мати не моталася з каструльками
через все місто. Я вже вирішила – подам на розлучення. Навіть якщо він і знайде роботу, я просто вже не можу жити з ним разом.
Фото ілюстративне – pikabu
Джерело
