Останнього разу, як я дзвонила сестрі в Італію, Олена мені сказала, що приїхати і доглядати за мамою вона не може, бо дітям гроші потрібні, вони ще молоді, їх потрібно на ноги ставити, це для неї важл
Зараз я доглядаю маму, поки моя сестра в Італії заробляє гроші.
Так, в Олени є чоловік, троє дітей, їй потрібні гроші. Але хіба можна так, всю відповідальність за маму звалити на мене.
Коли чоловік сестри залишився без роботи і, єдине, що йому пропонували, роботу охоронцем в магазині за 6 тисяч гривень, Олена
зрозуміла, що так більше не можна. Вони дітей не прогодують, потрібно щось міняти в житті.
Сестра поїхала в Італію. А її чоловік Микола залишився сам, з дітьми ледве встигає, хоча на роботу не ходить. Але воно й зрозуміло,
він чоловік, а дітей троє. Самого дружина залишила на господарстві.
А потім занедужала мама, у неї проблеми. Довго була в стаціонарі, а потім фахівці сказали, щоб забрати її додому, але саму вже не залишати, мамі потрібен догляд.
Звичайно, що у мами більше нікого, крім мене з сестрою немає, тому поки Олена заробляла гроші за кордоном, я забрала маму з села,
з її малої хатини, до себе в місто в однокімнатну квартиру.
Олена дуже дякувала за розуміння, казала, що приїде скоро і забере маму до себе.
Пів року мама жила у мене, тоді сестра приїхала вперше. Навезла всякого добра і одягу мамі. Олена сказала, що має ще поїхати, бо за
домовленістю, ще має 2 місяці відробити, щоб з нею повністю розрахувалися.
Олена поїхала, а я залишилася з мамою.
Минуло ще пів року. Весь час я просила Олену приїхати, забрати трохи маму до себе. Мені 40 років, я досі не заміжня, та й часу на своє
життя немає, з роботи відразу біжу додому маму годувати, знаю, що мене весь день чекає, бо сама нічого зробити не може. Моє життя
минає, а я теж хочу влаштувати своє особисте життя.
Останнього разу, як я дзвонила сестрі в Італію, Олена мені сказала, що приїхати і доглядати за мамою вона не може, бо дітям гроші
потрібні, вони ще молоді, їх потрібно на ноги ставити, це для неї важливіше. Сказала, щоб я знайшла мамі будинок для людей похилого
віку, вона навіть погодилася сама оплачувати її перебування там.
Але хіба можна так з мамою вчинити? Я не знаю, як мені бути далі? Що робити? Я вже втомилася за мамою доглядати, а що якщо це
затягнеться на довгі роки? У мене не залишається часу для себе, а я теж хочу мати нормальне життя. І маму мені шкода. Порадьте, що зробити, щоб якось полегшити життя?
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – 18000.
