Переїхавши з чоловіком у власну квартиру, щоб жити тільки удвох, свекруха заявила, що буде жити з нами. – Ні, – відрізала я. – Тільки через розлучення. Я не знаю, що буде далі, але жити з свекрухою я
Ми з чоловіком завжи мріяли жити у власній квартирі окремо від родичів, але нам не вдавалося наскладати необхідну суму, тому вирішили, що чоловік поїде на заробітки. Я не дуже хотіла його відпускати, однак розуміла, що іншого виходу в нас немає, не будемо все життя в орендованій квартирі, до того ж зараз поки молоді, маємо більше здоров’я. Тому Андрій поїхав в Англію, а я залишилася вдома.
Уже через 3 роки ми назбирали грошей та купили двохкімнатну квартиру. Варіант мені не дуже подобався, однак нам ще потрібні були кошти на капітальний ремонт, тому не шикували. З часом ми привели квартиру до ладу, і нарешті настав час нашого переїзду – я була на сьомому небі від щастя. Одразу почала готуватися до новосілля.
Так, як моїх батьків уже не має, то з гостей були тільки родичі чоловіка – свекруха Аня, його сестра з чоловіком та молодший брат з дружиною. Свекруха мала велику квартиру, і проживала вона зі своїми дітьми та їхніми сім’ями, всі вони не покидали батьківської оселі, лише моєму чоловікові вдалося вирватися з-під маминого крила.
На новосілля я приготувала багато страв, але не дорогих, оскільки після ремонту не мала можливості шикувати. Розкритикували, що не має м’ясної нарізки, бульйон їм був прісний, салат не такий смачний, як у свекрухи. Я дуже ображалася, оскільки всі поголовно порівнювали свекруху зі мною.
Анна Олексіївна і невістці, і доньці також часто дорікала, однак всі ми не звертали на це увагу.
Але коли я вже подала каву, родичі чоловіка почали сперечатися, хто з них переїде жити до нас. Я сказала, що в цій квартирі ми будемо жити тільки двоє з чоловіком, нам ніхто не потрібен, на що почула гнівну відповідь:
– Олю, а хто у тебе буде запитувати? Якщо з сином щось трапиться, я є його спадкоємиця й можу спокійно жити тут.
Я була в шоці, коли свекруха таке мені заявила. А мій коханий просто сидів мовчки й не став сперечатися з мамою.
– Давайте переїду я, тоді в мою кімнату поселите своїх дітей, – сказала свекруха доньці.
Тут я схопилася з-за столу й почала кричати:
– Чуєте, ніхто до нас не переїде! Нізащо!
Насправді і донька, і син свекрухи мають непоганий дохід, можливо, заробляють більше, ніж ми з чоловіком і нехай також куплять собі окреме житло. Я не хочу терпіти свекруху у своєму будинку, довгий час мріяла про те, щоб стати господинею у власному домі, а тут таке.
Ще й чоловік заїкнувся:
– Кохана, а чому ти проти? Нічого не станеться, якщо мама буде жити разом з нами!
– Ні, – відрізала я. – Тільки через розлучення.
Я не знаю, що буде далі, але жити з свекрухою я не погоджуся …
