Почала зустрічатися з хлопцем зі Стамбулу. Іноді висилала йому 100-200 долларів, тому що він казав, що йому нема чого їсти
Так уже сталося, що до 28 років у мене не було чоловіка. І це часто бентежило багатьох хлопців, які мені, не соромлячись, пропонували близькість після першого знайомства, а я відмовляла, шукаючи справжню любов.
І начебто таку знайшла. Друг порадив зареєструватися на першому-ліпшому в Google сайті для знайомств. А що мені втрачати? Я так і зробила. Потрапила на сайт, де суцільно одні іноземці. До слова, зовнішність у мене специфічна, швидше східна. Ось і стали мені писати турки, індуси, але тільки не наші хлопці.
Довго спілкувалася з індусом, він навіть до Києва обіцяв прилетіти. Прилетів, але зі мною так і не зустрівся. Розчарована, я вирішила: відповім першому, хто напише мені після того індуса. І, на свою голову відповіла.
Це був хлопець з Африки, який навчався в Стамбулі на програміста. Проте, хлопець був із наполегливих. Він писав про те, яка я гарна, як було б добре нам з ним зустрітися. Ми спілкувалися щодня до 3-4 годин ранку. Познайомилися в березні, а в липні я вже була у нього в Стамбулі, і він став першим моїм чоловіком.
Як божевільна, я щовечора чекала виходу в Скайп, іноді пересилала йому скромні 50-100 доларів на місяць, щоб він не помер з голоду. Хлопець поїхав додому, потім разом з братом приїхав вчитися до Болгарії, потім до Хорватії. Я кинула все – і за ним.
Цілий рік чекала зустрічі з ним. Позичила 1000 доларів на місяць проживання в Загребі і через чотири дні побачила першу його коханку, через тиждень дізналася про ще одну, через два тижні в гості прийшла третя, потім я дізналася про існування четвертої, з якої він жив до мого приїзду в Загреб і яка вигнала його з дому після місяця спільного життя.
Всі ці дами давали йому трохи грошей на життя, обдаровували подарунками. Я, дурна, теж подарунків привезла. Історія закінчилася добре для нього, але гірко для мене.
Він попросив вибачення, я пробачила, навіть заплатила за його переліт в Україну на 3 тижні. Годували його тут, поїли, возили по визначних пам’ятках. А через 4 місяці він одружився на одній з панянок з хорватського квартету.
Причому взяв гладку “матусю” (сам говорив, що терпіти не може товстих) з п’ятирічною дитиною, яку зовсім не любив.
Тепер на шляху до отримання хорватського громадянства. Одружився і мені навіть про це не сказав. Я спілкувалася з ним після цього. Він пояснив свій вчинок небажанням платити шалені гроші за навчання в Євросоюзі, тим, що йому вже 35, а сім’ї та дітей немає, на ногах не стоїть, а з хорватським паспортом він поїде до Німеччини і буде там працювати.
Милі дами, не вірте аферистам з соцмереж. Якщо вони не хочуть банальної близькості, то вже точно або ваших грошей, або громадянства. Будьте пильні.
