Половину своєї квартири я хотів оформити на свою дружину, але не встиг. Я завжди добре заробляв і забезпечував Маргариту усім необхідним, жили ми дуже добре, поки я не втратив роботу. В цій ситуації я
З Маргаритою ми познайомилися ще сім років тому і вже п’ять років ми живемо у шлюбі. Не хвалюся, але жили ми дуже добре.
Працював весь час лише я, дружина була домогосподаркою, займалася будинком і собою. Я пристойно заробляв, тому їй працювати
не було потреби. На роботу Маргарита влаштувалася тільки для того, щоб не сумувати одній вдома. Її зарплату я ніколи не бачив, та
мені й не потрібно це було. Я забезпечував сім’, бо вважав це своїм обов’язком.
Але пів року тому з моїм керівником, а заодно і власником бізнесу, у мене виникли серйозні непорозуміння і я був змушений
розрахуватися з тієї роботи. Мені виплатили все, що було при такому розірванні договору, і я з чистою совістю пішов з компанії.
Не можу сказати, що все, що відбулося залишило мене байдужим, але життя на цьому не закінчується. У мене є деякі заощадження і
мій досвід. З огляду на той випадок, я прийняв рішення не працювати більше на когось, а почати щось своє. Але нова справа не може
відразу піти на прибуток. А на такий результат моя дружина зовсім не розраховувала, бо тепер їй необхідно віддавати в сімейний
бюджет свою зарплату, яку вона звикла витрачати на себе.
Маргарита частенько почала влаштовувати мені концерти. Мовляв, ти чоловік, ти і вирішуй ці питання, а моє повинно залишитися при
мені.
Я ж не проти, але зараз такий період, коли мені знадобилася її допомога. А у відповідь я тільки і чую, що це мої проблеми.
Звернутися мені більше нема до кого. Намагався кілька разів пояснювати дружині, яка ситуація склалася. Говорив, що потрібно трохи
почекати, і знову все стане на свої місця. А вона мені у відповідь: «Ти вже шість місяців без нормальної роботи, і ще невідомо, скільки
це буде тривати. Вирішуй щось».
Не на таку підтримку я сподівався. Я завжди думав, що я для дружини щось значу. Але зараз у мене складається таке враження, що я
не можу на неї покластися. Як тільки настали тимчасові труднощі, так вона відразу почала відокремлювати своє від мого. Хіба можна
так поступати в сім’ї?
Можливо, Маргариті просто байдуже до моїх проблем. Ось і думай після цього, чи потрібна тобі така сім’я?
Але насправді я люблю цю жінку, і хочу, щоб вона розуміла, що я і так дуже багато всього їй дав. Вона живе в моїй квартирі. Я ніколи не
згадував про це, тому що завжди вважав її рівноправною господинею. Навіть хотів оформити на неї половину, але за всіма справами
так і не встиг.
Може, це і на краще. Її поведінка мене дуже розчарувала. Я вирішив попросити дружину з’їхати на деякий час з квартири і пожити
окремо, поки я не вирішу свої проблеми сам. А вона в цей час зможе спокійно жити і не турбуватися з приводу того, що я без роботи.
Ось тільки не знаю, як вона відреагує. Чи не вийде так, що вона від образи подасть на розлучення? Тоді виходить, що я своїми руками
знищу свою сім’ю. Я хочу бути з Маргаритою, але і хочу, щоб вона навчилася цінувати те, що має. Як бути в цій ситуації?
Фото ілюстративне – intex-press.
Джерело