Постійно втручаюся в життя сина. Не можу залишитися байдужою
Так ось, я просто хочу пояснити, чому я, та й багато моїх подруг віку 50+, втручаються в життя своїх дітей.
Мені здається, що я вже досточно прожила, щоб дати дійсно мудру пораду. Я можу сказати синові, що йому робити в сімейних відносинах, як спілкуватися з невісткою. Інакше, якщо в деяких моментах не приструнити, то на голову почне лізти.
Іноді мій син робить необдумані вчинки. Я йому обов’язково кажу, що він робить не так.
Природно, що син ображається. Невістка взагалі може зі мною не розмовляти. Але, вони не розуміють поки. Як то кажуть, підростуть – все зрозуміють.
Я все одно буду продовжувати говорити їм свою думку.
Мені здається, що діти повинні до нас прислухатися.
А ви як думаєте? Пишіть в коментарях. Чи можна втручатися в життя наших уже дорослих, але таких маленьких дітей?
