Прабабуся залишилася вдовою в 27 років … Ця історія перевернула моє життя!
Платня маленька, треба бути дуже, дуже економною. Економити і розумно витрачати гроші на ведення господарства. Вона так і робила. Так і жила.
А потім побачила в магазині ці туфлі. Розкішні, модні, лаковані, на каблучку- «чарочці».
І купила. Вони як раз по нозі припали, як влиті. І вдома завела патефон і станцювала трошки – вона адже два роки не танцювала. І два роки вела ощадливе життя, розраховуючи кожну копійку, хоча жити не дуже -то й хотілося. Вона сумувала за чоловіком і по хлопчику.
Туфлі були дуже дорогими, їй довелося витратити всі гроші. І вона з жахом думала, як буде жити з дітьми і що буде завтра.
А нічого поганого не сталося. Зайняла грошей, потихеньку віддала, наливала собі поменше супу і м’ясо віддавала дочкам. А сама хліб їла і окріп пила – це дрібниці, тому що були туфлі. З бантами!
Вона в цих туфлях пішла на вечірку до знайомих, там в неї закохався директор заводу пивного, зробив пропозицію і через рік вона вийшла заміж. І досить щасливо жила. І дівчатка були одягнені й ситі, і обидві отримали вищу освіту.
Хоча війна була і всякі жахи, але туфлі, спогад про туфлі – вони зносилися, звичайно, – дуже підтримував! Це був найрадісніший спогад! І в дев’яносто років прабабуся згадувала покупку цих чудових туфель і посміхаючись, розповідала в деталях і в особах той хвилюючий момент … Вона рідко посміхалася, життя було суворе.
І ось що я думаю: купіть собі те, що душа просить. Навіть якщо грошей дуже мало. Займіть трошки, перекрутіть, відкладіть покупку шпалер або садового інвентаря. Або унітазу. Або ще чогось важливого.
Деякі покупки можуть врятувати життя і змінити долю, хоча без них цілком можна обійтися – без туфель з бантами. А ви все одно купіть. І щось хороше станеться. І жити захочеться. І танцювати під патефон. І познайомится з ким-небудь цікавим.
А потім правнучкам розповісте про туфлі. У дев’яносто років. Посміхаючись …
