При організації весілля Тарас хотів все якнайкраще і найдорожче, у Христі ж грошей на це не було. Вона б і погодилася на скромне весілля, та сім’я Тараса не могла опуститися до такого рівня. – Христин
Христя була найщасливішою в світі, коли Тарас все ж таки зробив їй пропозицію. Ніхто не вірив у це. Тарас – хлопець із заможної сім’ї,
власник мережі магазинів, активний суспільний і політичний діяч. В свої 30 у нього було все, що можна було лише бажати, про таких
кажуть – завидний наречений.
Христину він зустрів на одній із зустрічей молодих політиків. Вона щойно закінчила факультет журналістики. Дівчина
зачарувала Тараса своєю скромністю. Зав’язалися стосунки.
– Не пара ми йому, – торочила Христині мама. – Кине він тебе, у нього таких, як ти, багато. Собі треба рівню шукати…
– Мамо, він не такий, він любить мене, – заспокоювала і маму, і себе дівчина.
Тож коли Тарас нарешті зробив пропозицію, всі полегшено видихнули. Та це, як виявилося потім, був тільки початок.
Перші пpоблеми виникли в зв’язку з організацією весілля. Тарас хотів все якнайкраще і найдорожче, у Христі ж, звичайно, грошей на
це не було. Вона б і погодилася на скромне весілля, та сім’я Тараса не могла опуститися до такого рівня.
– Христинко, я знайшла гроші, – подзвонила вранці мама. Плануйте весілля своєї мрії, щоб свекруха потім тобі не докоряла, що син
привів додому бідну невістку.
Відгуляли пишне весілля, та Христина не розуміла, звідки ж у матері гроші.
– Доню, подруга кличе мене до себе в Італію, каже, що робота хороша є, може варто поїхати. За тебе я вже спокійна.
Тепер Христина зрозуміла, що мама позичила ці гроші і змушена їхати в Італію, щоб їх відробити.
Перший рік сімейного життя Христі був казковим. Невдовзі з’явився син, Андрійком назвали. А ще через рік наpодила Христина і
донечку – Мартусю. Звичайно, з двома маленькими дітьми Христі було щоразу важче справлятися. Чоловік постійно пропадав на
роботі, мама ще була на заробітках.
Бували і такі дні, що Христя не пам’ятала, чи їла вона сьогодні. З двома малими дітьми було дуже важко. Від тієї красуні Христини, в яку
закохався колись Тарас, вже й нічого, крім величезних карих очей, і не залишилося.
Чоловік все частіше став затримуватися на роботі, бувало, що й додому не приходив ночувати. Говорив, що багато справ. Христина
мовчала і терпіла.
– Ти хоч би макіяж якийсь робила, коли виходиш на вулицю з дітьми гуляти, а то мої знайомі кажуть, що не впізнають тебе, – якось за
сніданком з докором сказав Тарас.
Тарас, як завжди, пішов на роботу, «у справах», а Христина рoзплакалася. Коли ж їй той макіяж робити, коли на руках двоє маленьких
дітей.
А через пів року Тарас сказав, що йде від дружини. Вони не пара, це було видно від самого початку. Христина ніколи не дотягнеться до
його рівня.
Свою «пару» він теж швидко знайшов. Його новою обраницею стала 20-ти річна красуня. Христина з дітьми повернулася в мамину
квартиру. Тарас сказав, що від дітей не відмовляється, а от така проста дружина йому не підходить, бо його статус вимагає більшого.
– Донечко, не переживай, – подзвонила мама з Італії, як тільки про все це дізналася. – Ми не пропадемо, я чим зможу, допоможу. Діти –
то Боже Благословення, і завжди маленькими вони не будуть. Вони виростуть, я допоможу, все буде добре. А Тарас, Бог йому суддя.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
