Про те, чому деякі чоловіки не допомагають своїм дружинам у хатніх справах
До мене на чашку чаю прийшов приятель, ми сіли на кухні і розмовляли про життя. Під час розмови я встав і сказав: «Зараз, я помию посуд і повернуся».
Мій приятель подивився на мене так, ніби я повідомив, що відлучаюсь для будівництва космічної ракети. У повному сум’ятті і з захопленням в голосі він вимовив: «Я радий, що ти допомагаєш своїй дружині. Я своїй не допомагаю, бо декілька разів допоміг, а вона мене навіть не похвалила. Минулого тижня я помив підлогу, і жодного слова подяки ».
Я повернувся на своє місце, сів поруч з ним і пояснив, що я не допомагаю своїй дружині. Моїй дружині помічник не потрібен, їй потрібен партнер. Я її партнер по дому, і у нас різні функції в цьому партнерстві, але виконання домашніх справ – це не «допомога».
Я не допомагаю своїй дружині прибиратися в будинку, тому що я теж в цьому будинку живу, і мені теж потрібно в ньому прибирати.
Я не допомагаю своїй дружині готувати, тому що я хочу їсти, і мені теж потрібно готувати.
Я не допомагаю своїй дружині мити посуд після вечері, тому що я теж їм користувався.
Я не помічник в цьому будинку, я частина цього будинку. А що стосується похвали, я запитав свого співрозмовника, коли в останній раз після того, як його дружина зробила прибирання в будинку, випрала одяг, змінила постільну білизну, викупала дітей, приготувала їжу, що-небудь організувала, він подякував їй?
Тобі це не здається абсурдним? Не дивно, коли ти, раз в житті помивши підлогу, очікуєш якогось особливого трофея за свої заслуги? Чому? Ти не замислювався про це, друже?
Можливо, ти занадто захопився цією «культурою мачо», яка вважає, що всі домашні справи – це робота винятково жіноча.
Можливо, тебе колись навчили, що все це робиться само собою, що тобі навіть напружуватися не треба? Ну, тоді хвали її так само, як ти хотів, щоб хвалили тебе, такими ж словами і з таким же почуттям.
Допомагай їй, будь справжнім компаньйоном, а не гостем, який в цей будинок приходить їсти, спати, приймати душ і задовольняти свої потреби. Будь як вдома! У себе вдома.
Справжні зміни в суспільстві починаються з наших будинків. Змінюйтесь самі і привчайте своїх дітей до справжніх товариських відносин в родині!
