ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

На сьогоднішній день ситуація в моєму житті склалася досить таки не проста. Ми більше 6-ти років живемо разом у шлюбі з чоловіком
Олегом, у нас є спільна дитина чотирьох років. Чоловік любить гратися з нашим маленьким сином, бере з собою в гараж, приходять
брудні, всі в пилу, але постійно дуже щасливі та радісні.
Про мене Олег теж ніколи не забуває – квіти без приводу постійно дарує мені, романтичні побачення влаштовує в ресторанах, оточує
мене своєю турботою та увагою.
Раніше ми орендували квартиру, платив орендну плату мій чоловік. А недавно взяли кредит на своє власне житло, але кредит цей
платимо ми з чоловіком разом, і мої батьки допомагають нам чим можуть.
Живемо ми наче непогано, дружна сім’я, де всі один одного люблять, турбуються та поважають. Я хороша господиня, сама люблю
затишок, чистоту і запах смачних домашніх страв, готувати я дуже люблю, мені дійсно подобається годувати смаколиками свою сім’ю.
Працюю я зараз неповний робочий день, але грошей нам вистачає. Син підросте, можна буде подумати і про іншу роботу, але зараз
нас все влаштовує. Я сама модельєр і швачка, працюю в салоні, але буває багато приватних замовлень, я шию багато одягу людям в
себе вдома, це приносить мені хоч невеликий, але додатковий дохід. Чоловік мій добре заробляє, розкоші у нас немає, звичайно, але
якщо є мета – річ купити або на відпочинок гарний грошей відкласти – то все реально. Ми з Олегом хотіли придбати в кредит
приватний заміський будинок, але вирішили почекати, бо зараз не ті часи, жити зараз досить таки непросто.
Ось я жила і щиро раділа – шлюб вдалий, вийшла заміж пізно, але всім кажу: чекала саме такого, як мій чоловік. У нього це другий
шлюб, в колишній сім’ї теж є дитина-підліток. Олег добре спілкується з дочкою, але не дуже часто. Допомагає їй з першою дружиною
матеріально, підтримує зв’язок з батьками першої дружини, своїми тещою і тестем, так як дівчинка живе з ними.

Що там у них тоді сталося, де його перша дружина живе – я не цікавилася. Цікаво, звичайно, але за це невтручання в особисте життя
чоловік мене дуже цінує. Він розповів про першу сім’ю рівно стільки, скільки вважав за потрібне. І всі ці роки я його ні про що не
розпитувала, не хотіла засмучувати, адже всім зрозуміло, що люди розлучаються не від доброго життя, а через проблеми. Тому не
хотіла викликати у нього важкі спогади.
Я не забирала його з родини, він був вільним і жив один до того часу, як ми з ним познайомилися. Але мене все більше непокоїть те, що
він до цих пір в шлюбі з тією жінкою. На дружні жарти в компаніях – чому ми не одружуємося, «шкодуємо гроші» на весілля, – ми
навчилися віджартовуватися теж. Нам і так добре, а штамп в паспорті – це лише формальність.
Подруги-колеги з салону кожен день наводять приклади з життя цивільних дружин, які залишилися поза кораблем щастя, яких і
дружинами то назвати не можна. Переконую себе, що вони заздрять, а ці всі нехороші історії з життя зовсім не про нас.
Але останньою краплею стала моя власна мама, вірніше, її прохання сказати чоловікові прямо: одружуємося чи ні? Їй здається дуже
дивним факт наявності штампа в паспорті мого чоловіка з першою дружиною.
З одного боку, у колишньої дружини мого Олега всі права, а у мене одні обов’язки. Що це за шлюб такий? А згідно із законом навіть на
нашу нову квартиру у неї є всі права. Вона законна дружина чоловіка, на якого оформлене наше житло, за яке і я, і мої батьки щомісяця
платимо гроші у банк теж.
Я довіряю чоловікові, і ця розмова йому буде неприємною. Не знаю, що робити, а раптом моя мама виявиться правою? Як пояснити
Олегові, що це не правильно? Адже ми маємо бути офіційно подружжям, щоб потім не мати проблем з житлом і мати спокій в дома.
Ukrainians.Today 
Фото ілюстративне, з вільних джерел