Родичі просили мене одуматися і прийняти назад чоловіка. Мама казала, що я нікому і так не потрібна, а мужик в домі потрібен, так говорила і моя свекруха – мовляв хапай, поки іншу не завів
Через пару годин мій чоловік прийшов і забрав своє барахло. А хлопець Олени речі зібрав напередодні, як раз як був удома один.
Ми посиділи, поплакали пару годин і стали думати, як нам жити далі.
Вирішили ми з донькою поміняти всі замки в будинку і викинути всі речі, що залишилися нам від наших чоловіків. З очей геть і з серця геть.
Ми перелопатили весь нашу посуд і вирішили, що нам з дочкою стільки не потрібно і роздарували деякі каструлі і сковорідки знайомим.
З Оленою ми стали майже, як кращі подруги. Вечорами часто ходили разом гуляти, дивилися фільми і заїдали свій стрес морозивом. Разом готували і разом прибирали. У будинку став панувати ідеальний порядок.
Ми відзначили, що на їжу ми стали витрачати менше, ванна завжди вільна, та й кішку завели, а раніше не можна було у чоловіка алергія.
В цілому перший складний етап усвідомлення після розставання ми подолали. Їй ще й 20 немає, а мені трохи більше 40. Знайдемо ще щастя.
З чоловіком ми розлучилися і поділили майно – мені квартира, йому машина. Наостанок він вирішив мене вколоти, мовляв у нього нова пасія і вона всього на 3 роки старша нашої дочки. Ну то таке. Його справа.
Час минав і мені все більше подобався статус одиночки. Через пів року Олена зустріла іншого хлопця, у неї почалося нове життя. Я ж себе присвятила роботі. Стала займатися фітнесом. З шефом відносини налагодилися.
Але ось через півроку після розлучення мій чоловік вирішив повернутися. Не припав він до смаку молоденької дурці. Думав я назад прийму. Але ні не прийняла. Навіщо він мені?
Та й дочка мене підтримала, вона з батьком навіть розмовляти не хоче.
Але родичі просили мене одуматися і повернути чоловіка. Так вважала моя мама, що я нікому і так не потрібна, а мужик в домі потрібен, так вважала і моя свекруха – мовляв хапай, поки іншу не завів. Навіть сестра моя була не на моїй стороні.
– Ну і що, що зрадив, повернувся адже. Ви ж знаєте один одного і потрібні один одному.
Але ні, мені такий чоловік точно не потрібен. Ми не рідні, не свої. Діти, та завжди залишаються рідними, а чоловік завжди може стати колишнім.
І що найважливіше. Якби він просто зрадив і розповів про це, але він прислав мені СМС, а такого пробачити я точно не зможу.
