Ще коли я навчалася, то батьки купили для мене квартиру. А коли я вийшла заміж, то не спішили мені її дарувати. Пів року я мовчала, а потім пішла до батька з мамою, адже чоловік хотів бути господарем
Батьки купили мені квартиру, ще коли я навчалася, щоб я була добре влаштована в житті.
Мама з татом завжди запевняли, що це моє майбутнє, щоб в разі чого у мене був власний дах над головою. А поки я жила з батьками,
вони здавали її в оренду.
Пів року тому я вийшла заміж. Квартира й досі оформлена на батьків. Я думала, що хоч після весілля вони подарують мені її, але вони
не поспішають цього робити.
Чоловік постійно говорить мені, що він не господар тут, що не може складати кошти в чуже житло, адже воно навіть не моє.
Тоді я пішла до батьків і стала просити, щоб вони таки оформили це житло на мене. Але тато сказав, що для всіх нас буде краще, якщо
квартира залишиться на ньому, адже вона і так моя буде, бо я їх єдина дитина, а чоловік мій ще не зрозуміло, як себе покаже.
Тепер я навіть не знаю, що робити, чоловік докоряє постійно, що він тут ні на що не має права, просить орендувати квартиру, або
збирати на перший внесок, щоб взяти своє власне житло в кредит. А я не хочу брати такі великі гроші в кредит і роками економити на
всьому, адже у мене є своє житло. Для чого мені щось купувати.
Останнім часом чоловік навіть спілкуватися не хоче з моїми батьками, він впевнений, що вони мене так налаштовують. Якби не ця
квартира, ми б жили спокійніше і збирали б гроші на своє житло, щоб він відчував себе господарем у своєму власному домі. А я не
знаю, як правильно мені вчинити.
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – prometei
