ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Ми з моїм чоловіком познайомилися ще в інституті. Вчилися на одному курсі, в паралельних групах. Відразу закохалися і закрутився роман.
Зустрічалися півроку і одружилися. Випускалася я з п’ятого курсу прямо в пологовий будинок. Валера сильно просив сина,
буквально марив цим бажанням.
Андрійко був довгоочікуваним первістком і намагалися все для нього зробити.
А через два роки я дізнаюся, що знову чекаю малюка. До такого були не готові, але дочку любили сильно. Оленка була
взагалі на рідкість красуня, це всі перехожі помічали.
З чоловіком одне одного сильно любили, всюди разом ходили, навіть друзів і подруг не було толком, завжди удвох. Не все
було звичайно добре – вічно не вистачало грошей на нормальне життя. Але діткам намагалися дати все найкраще.
Освіта вузу ніяк не допомогла нам, інженерами ми так і не стали. Розуміли, що час йде, а дозволити собі нічого не можемо.
Почали замислюватися, як поліпшити нашу фінансову ситуацію.
Тоді саме 90-і закінчилися, люди почали на ноги підніматися. Вирішили тоді відкрити кафе невелике біля будинку.
Трохи їх тоді було і справа різко в гору пішла. Через рік всі були одягнені, взуті і засмагали на березі моря. Начебто б життя
вдалося, та не тут то було.
Стали гроші пропадати. Вирішили провести розслідування, виявилося, що син захопився не надто доброю справою. Тисячі
безсонних ночей, пляшок валер’янки і нових зморшок на моєму обличчі. Минуло 6 років і все знову нормалізувалося, ми
вилікували його від залежності.
Оленка вийшла заміж, ми з Валерою відкрили великий ресторан. Всім купили по шикарному автомобілю і стали планувати
наш з чоловіком переїзд до Іспанії.
Ми вже їздили туди кілька разів і стали придивлятися собі будиночок. Але тут знову новина – Андрійко нас бабусею з дідусем
зробити зібрався. Ми навіть не знали, що дівчина у нього є. Запросили звичайно їх разом в гості, щоб познайомив з його
майбутньою дружиною.
Прийшов до нас з дівчиною, мило посміхалися за вечерею. Андрій так трепетно її за руку тримав, що в почуттях їх я не сумнівалася.
На той час у сина невелика квартирка в центрі була, але ми вирішили молодятам подарунок зробити і подарували велику
двушку в новому будинку ближче до лісу, щоб внучку гуляти туди водили.
Ще тоді помітила невдоволення Оксанки, невістки моєї. Не сподобалося, бачте, що не центр міста. Ну ладно, думаємо,
згодом можуть і поміняти квартиру.
Минуло ще два роки. Наш переїзд якось дивно затягнувся. Чоловік став причини всякі придумувати, що там нам нема чого
робити. Погодилася з ним.

А тут і Оленка нам внучку подарувала і не хотілося надовго з ними з усіма прощатися. Тим часом, чоловік став постійно
пропадати у сина. Я навіть рада була, аж надто дід внучку любить, постійно гостює у них.
В один вечір дзвонила йому і так і не додзвонилася, вимкнений телефон був. Дзвоню Андрію, прошу дати трубку батькові, а
той відповідає, що він не вдома, а там тільки Оксана з донькою. В ході розмови дізналася, що Валера за місяць тільки пару
раз був у них, а так Андрій працює постійно і йому ніколи з татом зустрічатися.
Поклала трубку тремтячими руками. Ну і де він пропадав тоді весь місяць? Адже щодня говорив, що туди їздив. Зустріла я
чоловіка з негативним настроєм, навіть речі його збирати почала.
Але той прийшов і далі твердить, мовляв був у сина. Я Оксані дзвоню, та підтверджує, дідусь внучці іграшку привозив. Тут же
майже Андрій дзвонить, заспокоює, що тато і правда у них буває в його відсутність. Я зраділа, перед чоловіком вибачилася, а
самій все одно не спалося. Ну навіщо, думаю, він туди їздить?
Минуло ще два місяці, а візити чоловіка так само часто тривали до внучки. Причому тільки до однієї, а про доньку Оленки
нашої він наче забув. А між тим, стосунки наші різко згасли, ми спілкувалися тільки по роботі.
Взяла якось телефон чоловіка, щоб скористатися його мобільним банком, на моїй карті скінчився термін дії. І осінило мене
зайти в «витрати» … Я трохи не знепритомніла, побачивши суму, яку мій чоловік залишив в магазині жіночої білизни і ювелірному.
І не однієї покупки в дитячому магазині. Я жодного слова не сказала, вирішила факти шукати. Подзвонила Андрію, покликала
їх з Оксаною в гості і щоб не було підозр, запросила доньку з родиною.
Сіли за стіл, а я дивлюся, у невістки начебто на вигляд прикраси простенькі, а якщо придивитися, то камінці то в них далеко
не дешеві. Ну я давай все розпитувати типу жартома, мовляв, такий син молодець, купив прикрас. А він заперечує, це
говорить вона собі сама біжутерію взяла, мовляв вона ж недорога зовсім. Чесно, я намагалася контролювати ситуацію, але
не змогла. Прям при всіх за столом видала всю правду, що чоловік мій з невісткою роман крутять.
Так і не заперечував ніхто. Точніше вона спочатку намагалася плакатися синові, але той просто вийшов з-за столу. А чоловік
схоже тільки радий був такому розкладу.
Відразу видав, мовляв, як годиться, все поділимо, ресторан доньці залишимо, як і хотіли, квартиру в центрі – синові. Весь цей
поділ майна у мене просто як м’ясорубка в голові крутився, а земля з-під ніг йшла. Ну як так? Майже 30 років шлюбу, рука об
руку всюди разом і тут таке видав.
Я не виходила з дому півроку. Зовсім. Мені тільки привозили питво та їжу. Я знала, що у Валери з Оксаною все добре, живуть разом.
Оленка, дочка моя улюблена, вже не могла дивитися на мої муки. Приїхала якось з психологом, він допоміг звичайно, але не сильно.
Я перестала пити і стала виходити в сусідній магазин. Оленка в черговий раз привезла внучку і та почала грати зі мною в
перукарню. Зараз, каже, бабусь, я з тебе красуню зроблю.
І так я розплакалася, що зупинитися не змогла і просто пішла у ванну і зателефонувала доньці, щоб приїхала за онукою.
Це був переломний момент. З наступного дня я почала нове життя. Я сходила в салон краси і на масаж. Через тиждень
записалася в спортзал. Через півроку вже важила 65 кг.
Чесно, мені дають тепер не більше 40 років. Я навіть з чоловіком так здорово не виглядала. Я не завела коханця або
серйозні стосунки, а просто стала яскраво проживати своє життя. Завтра, до речі, знову відлітаю на Балі.
джерело