Сім типів батьків, які позбавляють дітей щастя
Сучасні батьки іноді не розуміють, яку велику роль вони відіграють у вихованні дітей. Звичайно, фінансове забезпечення та безпека дуже важливі, але це не головне, що може їм дати дбайливий батько. Він повинен бути не тільки годувальником, а й зразком для наслідування, джерелом емоційної безпеки для своїх дітей.
Сприятливий чоловічий вплив допомагає хлопчикам поступово ставати сильними, мужніми чоловіками. Дівчата, у вихованні яких батько бере активну участь, пізніше своїх ровесниць досягають статевої зрілості, виростають упевненими в собі незалежними жінками.
На жаль, багато батьків, які не можуть досягти взаєморозуміння зі своїми дітьми, звинувачують у цьому дітей. Вони звинувачують у всьому їх погану поведінку, мінливий настрій і невпевненість у собі.
Батьки повинні зрозуміти, що діти – це їх відображення, і невпевненість у собі, стереотипи та стилі виховання, які застосовують батьки, можуть згубно впливати на розвиток дитини. Розглянемо кілька типів батьків, які погано впливають на своїх дітей. Упізнавши себе в якомусь із типів, ви можете вжити заходів, щоб урятувати ситуацію.
Пам’ятайте, що ваше рішення змінити свій стиль виховання може значно поліпшити якість життя дитини та допомогти їй подолати тривоги.
1. Вічно зайнятий батько
Ці батьки завжди зайняті. Вони рятують світ і займаються найрізноманітнішими справами, але тільки не вихованням дітей. Однак це не означає, що такі батьки байдужі до своїх дітей. Час від часу вони приділяють дітям увагу, але цього недостатньо. У результаті діти, емоційно відсторонені від своїх батьків, почуваються самотніми, непотрібними й нещасними.
Якщо довгий час ситуація не змінюється на краще, ці нав’язливі відчуття й думки поступово переростають у глибокі страхи й невпевненість у собі. Якщо ви належите до даного типу батьків і не хочете, щоб дитина піддавалася страхам, іноді ви повинні жертвувати заради неї своєю роботою та іншими заняттями.
2. Невидимий батько
На відміну від вічно зайнятого батька, невидимий батько не бере ніякої участі в житті дитини, тому що сім’я та виховання не є його пріоритетами. Приймаючи рішення завести дитину, батьки повинні розуміти, що це тягне за собою велику відповідальність. Батьки повинні розуміти необхідність присвячувати своє життя тому, щоб виростити дитину, допомогти їй стати успішною в житті.
Діти, які ростуть без батька, часто не можуть знайти себе в житті. Їх серце переповнене почуттям образи. Відсутність батьківської турботи може викликати в дитини різні психологічні проблеми, тривалу депресію, зіпсувати найпродуктивніші роки життя.
3. Хронічно нещасний батько
Сучасний світ сповнений хронічно незадоволених чоловіків, які постійно бурчать і на щось скаржаться. Багато з таких песимістичних і похмурих чоловіків виховують дітей і відіграють важливу роль у їх розвитку. На жаль, діти при цьому не отримують емоційної підтримки, тому їм важко знайти спільну мову з батьками, приносити їм радість і отримати їх визнання.
У результаті хронічна незадоволеність батька отруює його стосунки з дітьми. Це часто змушує дитину страждати від свого роду емоційного відкидання. У таких дітей часто виникає внутрішній конфлікт; вони не можуть зрозуміти, чи любить їх незадоволений життям батько, чи ні, чи вірить він у дитину, чи ні.
Якщо ви належите до даного типу батьків, ви повинні взяти ситуацію у свої руки, зробити перший крок до примирення з дитиною. Якщо ви не знаєте, як це зробити – зверніться по допомогу до психолога. У більшості випадків батьки поводяться відсторонено тому, що вони самі пережили емоційне відкидання з боку батьків. Тому варто перервати це замкнене коло загального нерозуміння та встановити нові сімейні традиції.
4. Батько-психолог
Сучасні батьки, нарешті, зрозуміли, що психічне благополуччя дітей є запорукою їх успіху, здоров’я та процвітання в майбутньому. Батьки читають багато книг і статей, відвідують семінари, щоб зрозуміти, як влаштована психіка дитини, як виростити її психічно здоровою. Це прекрасно, але при цьому батьки повинні бути обережні з психологічними експериментами й методами, тому що неправильне їх застосування може погіршити ситуацію та привести до незворотних наслідків.
Деякі батьки взагалі не карають своїх дітей. Вони просто бояться вразити їх почуття та щиро вірять, що зауваження, покарання й виховні заходи можуть знизити самооцінку дитини й нанести їй психологічну травму. Такий підхід у вихованні є великою помилкою.
Діти, які не мають здорових обмежень і моральних норм, зазвичай відчувають труднощі в житті. У них немає почуття відповідальності, вони недисципліновані, тому що батьки не привчили їх до правил і розпорядку, не прищепили їм моральні цінності. Такі батьки повинні визнати свою помилку, навчити дитину поводитися правильно, чинити чесно й адекватно реагувати на критику. Діти повинні чітко розуміти, що добре, а що погано. Так вони, нарешті, зможуть жити в злагоді з тими, хто їх оточує.
5. Батько-нянька
Деякі батьки поводяться, як дбайливі матері або няньки. Вони бережуть своїх дітей як зіницю ока й догоджають кожній їхній забаганці. Вони думають, що їхні діти – маленькі й безпорадні істоти навіть у підлітковому віці. Батьки не розуміють, що їх надмірна любов і турбота не дає дитині можливості зробити щось самостійно. Як правило, у дітей, вихованих надмірно турботливими батьками, не вистачає мотивації боротися за успіх і процвітання, тому що всі їхні проблеми зазвичай вирішує батько-нянька.
Підтримувати дитину в розумних межах – це нормально. Але ваше щире бажання допомогти перетворює вас на няньку. І надмірна турбота, як і її повна відсутність несприятливо впливають на дітей. Навпаки, у батьків, які дотримуються золотої середини, виростають щасливі, успішні та впевнені в собі діти.
6. Батько-охоронець
Ці батьки будують тісні стосунки зі своїми дружинами та дітьми. На жаль, такі стосунки між батьком і дитиною також можуть бути небезпечні через занадто тісний емоційний зв’язок. Якщо батько сумує, те ж саме відчуває й дитина. Разом з тим батьки-охоронці надзвичайно чутливі до проблем і невдач дитини. Отже, і дитина, і батько стають емоційно співзалежними, не можуть радіти життю окремо. У майбутньому така дитина завжди буде прагнути встановити сильний емоційний контакт з іншими людьми.
Батько-охоронець повинен вжити заходів, поки не стало надто пізно. Але як можна вирішити цю проблему? Необхідно знайти нові захоплення й зосередитися на своєму власному житті. Постарайтеся зрозуміти, що співзалежні стосунки не допоможуть дитині стати щасливою в майбутньому.
7. Авторитарний батько
Мета авторитарного батька – виховати дітей розумними й дисциплінованими, не дивлячись ні на що. Вони вибирають авторитарний стиль виховання тому, що частіше за все самі виховувалися подібним чином. Авторитарне виховання вбиває самооцінку дітей і робить їх слухняними. Діти пригнічують свої емоції, їм бракує мужності й авторитету, щоб протистояти суворому батькові.
Психологи рекомендують авторитарним батькам стати м’якшими й дати дітям трохи простору. В іншому випадку пригнічені та глибоко вкорінені почуття викличуть серйозні психічні розлади й затьмарять життя дитини.
Бути гарним батьком непросто. Іноді навіть добрі наміри можуть викликати проблеми. Зрозумійте, що ідеальних батьків немає в природі. Головне – приборкати своє его, бути готовим змінюватися заради благополуччя вашої дитини.
