Син мене зрадив, ніколи не думала, що він здатний не таке
Я до сих пір в шоці від події. І так, давайте по черзі. Свого сина я виховувала одна.
Ще дуже давно, мій чоловік кинув нас з безліччю проблем і купою боргів. Мені треба було неймовірну кількість зусиль, щоб хоч якось піднятися на ноги і виховати свого сина. Його батько, звичайно, платив аліменти, але на ці гроші навіть не можна було оплатити його навчання. Синові вже 15 років, і раптом його батько з’явився.
Він десь знайшов номер сина, подзвонив, і домовився з ним про зустріч.
До слова, мій колишній чоловік зараз займається бізнесом. Ні в чому собі не відмовляє. Так ось, коли вони зустрілися, він подарував синові новенький крутий комп’ютер, а той в свою чергу, через пару тижнів зібрав свої речі і з’їхав від мене жити до батька.
Ну це зрозуміло, у батька то грошей чимало, на відміну від мене: до сих пір іпотеку плачу .. Адже сина я виховала просто розумником. Він і навчався на відмінно, і спортом займався, і завжди такий слухняний був.
Але він так просто зміг відмовитися від мене, від своєї люблячої матері. Просто обміняв на нові іграшки і красиве життя ..
Його батько найняв кращих репетиторів, щоб син вступив до престижного ліцею. Кожні канікули вони літають за кордон. Я б, звичайно, не могла собі це дозволити. І так ледве зводила кінці з кінцями.
Загалом, проміняв мене мій син. Проміняв на іграшки. Більше я не спілкуюся з ним. Він намагається повернути спілкування зі мною, але я навіть уникаю з ним зустрічей, і не відповідаю на дзвінки.
На колишнього чоловіка, я страшно ображена. Мало того, що він кинув нас 15 років тому з купою проблем і боргів, так ще й тепер, просто взяв, і забрав мого сина .. Просто купив за нові іграшки і хороше життя.
Я завжди намагалася виховати доброго, правильного хлопчика, але як виявилося, я виховала чудовисько.
Мене намагалися напоумити мої подруги, що життя з батьком піде йому на користь. Йому зрештою нададуть багато можливостей. Але все було марно, моя образа занадто велика.
Я б подивилася, щоб вони сказали на моєму місці. Впевнена, що ображалися б так само. Розумієте, дуже боляче, коли зраджує власна дитина, яку ти все життя виховувала. Я вважаю, що син мене підло зрадив.
А зради я не прощаю. Звичайно може, через роки, я зможу відійти від усього цього, і почати підтримувати з ним спілкування, але зараз це вище моїх сил.
Що б ви зробили на місці цієї жінки?
