Скандальний депутат познущався над нашими бійцями за для піару!
Тринадцять загиблих і тридцять поранених солдатів – такою на сьогодні є ціна використання армією мінометів «Молот» або, як їх ще називають, «мінометів Пашинського».
Саме глава комітету з нацбезпеки і оборони, нардеп від «Народного фронту» Сергій Пашинський став ідейним натхненником виробництва цієї зброї, коли поєднував свою посаду з посадою глави наглядової ради держконцерну «Укроборонпром» у 2014-2016 роках. Тобто давав рекомендації щодо фінансування держзамовлення на виробництво зброї і сам же їх затверджував.
Можливо, з цим і пов’язана плутанина із вартістю «Молотов»: спочатку йшлося про суму близько півмільйона гривень, потім фігурувала цифра в один мільйон гривень за одиницю.
А в кримінальному провадженні ГПУ, відкритому 21 листопада 2016 року за фактом поставки в армію партії мінометів, в яких вийшли з ладу окремі вузли, що призвело до людських втрат, вже фігурує сума в 1 млн 750 тис. гривень за одиницю (поставка 80 мінометів на загальну суму 140 млн гривень).
Але зараз головне питання, на яке шукають відповідь слідчі Генпрокуратури та Військової прокуратури, навіть не в ціні, а в тому, чому «міномети Пашинського» регулярно вибухають, вбиваючи українських військових.
Ще повністю не завершено слідство про загибель солдатів на Рівненському полігоні 6 липня 2018 року, як новий вибух «Молота» у зоні бойових дій Луганської області 25 вересня вклав на лікарняне ліжко ще двох бійців.
Тепер основне завдання слідчих – перевірити інформацію про те, що комплектуючі для «мінометів Пашинського» від початку були неякісними. Але при цьому на виробництві «Молотів» хтось добре заробив.
Сам Пашинський заявив, що як ніхто інший зацікавлений в об’єктивному розслідуванні, й одним з перших почав бурхливу активність у цьому напрямку.
Але і він, і коло залучених ним до вивчення особливостей виробництва вибухонебезпечного «Молота» осіб навряд чи можуть забезпечити дійсно об’єктивні висновки. Занадто багато особистих зв’язків і конфліктів інтересів у цій справі.
Усі знайомі люди
Декларовані спроби Пашинського розібратися у проблемах з «Молотом» за визначенням не можуть бути об’єктивними, оскільки припускають перевірку діяльності їх виробника – заводу «Маяк», що входить в «Укроборонпром».
Саме під час розробки та старту виробництва нового українського міномета Пашинський курирував оборонний держконцерн і підприємства, які до нього входять, у тому числі й «Маяк». А це вже конфлікт інтересів.
Понад те, в «Укроборонпромі» досі працює син Пашинського Антон, що також може впливати на об’єктивність висновків нардепа щодо виробництва мінометів.
Дослідження фінансової сторони виробництва «Молотів» за дивним збігом обставин потрапило до рук пов’язаного з Пашинським фахівця.
За завданням Рахункової палати України аудит заводу «Маяк» проводила Ірина Іванова, вона ж колишній головний консультант парламентського комітету з нацбезпеки і оборони, головою якого є Пашинський.
З власних джерел UA1 достовірно відомо, що нардеп особисто влаштував Іванову на роботу у свій комітет, а вся документація щодо «Укроборонпрому» йшла виключно через неї.
Перейшовши на роботу до Рахункової палати, Іванова в липні 2018-го почала працювати над аудитом заводу «Маяк», попри ще один конфлікт інтересів – у системі «Укроборонпрому» працює її чоловік.
Суттєвих порушень у роботі заводу Іванова не знайшла. А через місяць після цього їй присвоїли звання заслуженого економіста України.
Водночас, за повідомленнями в ЗМІ, Державна аудиторська служба виявила зниження рентабельності активів заводу «Маяк», значну зношеність і недостатнє оновлення виробничих засобів, істотну фінансову заборгованість та економічні втрати від партнерства з приватними підприємцями.
Щодо комплексної експертизи самих «Молотів», то її очолив директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Олександр Рувін.
Свого часу під його контролем проходила експертиза в кримінальному провадженні щодо Пашинського – той у новорічну ніч 2017 року прострелив ногу громадянину В’ячеславу Хімікусу. Тоді нардепа визнали невинуватим, а Хімікус залишився інвалідом.
Також Рувін намагався відкликати результати експертизи, які доводять вину екс-глави Фіскальної служби Романа Насірова у завданні збитків державі в розмірі близько двох мільярдів гривень.
Відразу після цього ЗМІ опублікували фото, на яких директор КНДІСЕ знаходиться у ресторані разом з наближеним до президента депутатом Олександром Грановським, що курирує суди.
Достукатися до прокуратури
Виходячи з інформації про коло осіб, задіяних Пашинським у дослідженні проблем мінометів, які вибухають, можна припустити, що йому в загальних рисах були відомі підсумки фінансового моніторингу заводу-виробника і дані комплексної експертизи. Але у нардепа не було доступу до матеріалів кримінального провадження ГПУ та Військової прокуратури.
Ідейний натхненник і основний лобіст виробництва «Молотів» неодноразово намагався вивідати, на якому етапі перебуває розслідування і що вдалося дізнатися слідчим.
Але на свої особисті звернення щоразу отримував відмову – спочатку від головного військового прокурора Анатолія Матіоса, потім від генпрокурора Юрія Луценка. Перший його вимоги проігнорував, другий назвав прохання Пашинського втручанням у справи прокуратури.
Спроба нардепа діяти через директора КНДІСЕ також не мала результату. На офіційний лист Рувіна з вимогою надати членам комітету з нацбезпеки і оборони результати експертиз у кримінальному провадженні про вибух «міномета Пашинського», прокуратура відповіла відмовою.
Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону Сергій Кріпак послався на те, що комплексна військова, балістична, вибухо-технічна та хімічна експертизи ще не закінчені. Відповідно, немає підстав для розголошення отриманих результатів.
Зрештою, Пашинському все ж вдалося переконати Юрія Луценка, щоб той на засіданні комітету 27 вересня оголосив проміжні результати розслідування. Доповідь генпрокурора показала, що хвилювався і нервував Пашинський не дарма.
Встановлено слідством
Комісія з державних випробувань міномета «Молот», створена у 2016 році, встановила невідповідність цієї зброї низці критеріїв. Такими є озвучені Луценком факти.
Зокрема, випробування показали, що найчастіше у мінометів відмовляють два вузли – запобіжник від подвійного заряджання та ударно-спусковий механізм.
Понад те, зараз слідство встановило, що замість штатних запобіжників, які постійно виходять з ладу, в «Молоті» часто використовують схожі – виробництва 1938 року. Вони призначені для старих мінометів радянського зразка і зберігаються на складах Міноборони.
Використовують їх за рішенням Генштабу, оскільки завод «Маяк», поставивши на потік виробництво «мінометів Пашинського», не подбав про те, щоб виробляти ще й запасні запобіжники від подвійного заряджання, які постійно виходили з ладу.
«Я не можу зрозуміти, чому за три роки експлуатації не можна було налагодити виробництво запобіжників, передбачених конструкторською документацією, – обурювався Луценко. – Можливо, радянські точно підходять і працюють так само. Але для цього потрібно провести випробування, довести, що вони мають не меншу категорію безпеки, внести зміни в конструкторську документацію».
Щоб якось вийти з положення, служба озброєння Міноборони дала добро на використання радянських запчастин. За словами Рувіна, вони аналогічні оригіналу від «Молота», але тільки з більш тонкого металу та з іншими конструктивними особливостями.
Проблеми із запобіжниками «Молотів» підтвердив і заступник начальника центрального артилерійського управління ЗСУ генерал-майор Іван Лісовий. Хоча, з приводу заміни на радянський аналог він висловився однозначно: «Запобіжник 1938 року може, навіть надійніший, ніж той, який випущений зараз. Він використовується 50 років і ніколи не відмовляв».
Разом з тим, він підтвердив ще одне найважливіше недопрацювання «мінометів Пашинського». Через використання недостатньо міцного металу ударно-спусковий механізм швидко виходить з ладу – буквально вигорає.
«Раптом через два роки зрозуміли, що потрібен більш стійкий до вигорання метал, – констатує Луценко. – Де це відображено у документації? Я не бачу конструкторських рішень».
До слова, з приводу цього конструкторського недопрацювання заводу-виробника інформація генпрокурора та Сергія Пашинського кардинально відрізняється.
За даними Луценка, завод «Маяк» відмовлявся від гарантійного обслуговування мінометів, в яких виявили цей дефект, хоча за умовами договору поставки виробник зобов’язався обслуговувати зброю протягом п’яти років.
Водночас, Пашинський стверджує, що завод здійснював гарантійне обслуговування, хоча й визнає, що «Маяк» довелося буквально змушувати це робити.
Цю ж версію підтверджує і Лісовий: «Були виїзди представників заводу, коли почали розлітатися крихкі запобіжники. Було важко з ними боротися, але все ж, вони це зробили. Останній раз відремонтували 45 мінометів».
Чия інформація є достовірною, наразі встановлює слідство. Єдине, в чому поки сходяться слідчі прокуратури і команда Пашинського, це якість сталі для виробництва стволів «Молота».
За словами обох сторін, використана «Маяком» збройова сталь марки Ст-38 точно така ж, як і в радянських мінометах, і не викликає нарікань. На доказ наводять статистику вибухів «Молотів» і мінометів радянського зразка.
Згідно з нею за три роки вибухнули дев’ять «мінометів Пашинського» і чотири радянського виробництва. З урахуванням того, що ВСУ використовує 70% «Молотів» і 20% мінометів радянського зразка, процентне співвідношення розривів приблизно однакове і в тому, і в іншому випадку – 3%.
«Відповідь лежить у декількох площинах, – озвучує попередні висновки розслідування Луценко. – У конструкторській, експлуатаційній та в злочинній недбалості, яка призвела до жертв».
Своєю чергою, Пашинський робить акцент на невмілості бійців, які заряджають у міномет дві міни поспіль, через що й стаються вибухи.
Безальтернативна зброя
Попри те, що слідство у причинах розривів «Молота» ще не завершене, директор держконцерну «Укроборонпром» Павло Букін заявив, що зараз в Україні немає альтернативи цій зброї.
При цьому діє наказ про заборону використовувати «міномети Пашинського» у навчальних стрільбах, з них можна стріляти тільки в зоні бойових дій. Але й там рекомендовано особливий режим їх використання.
Міномет повинен знаходитися на глибині близько двох метрів (окоп 110 см плюс бруствер 80 см), бійці мають бути в бронежилетах і робити постріл з укриття, смикаючи шнур, щоб не перебувати безпосередньо біля міномета – бо мало що.
До речі, навіть сам Пашинський під час показових випробувань свого дітища в листопаді 2016-го побоявся стояти поруч з «Молотом».
Зараз Луценко пропонує Міністерству оборони спільно з представниками «Укроборонпрому» провести повну ревізію всіх наявних на озброєнні ЗСУ мінометів «Молот» – у якому вони стані, чи здійснюється їх гарантійне обслуговування, чи є в наявності запчастини.
«Що, за рік не було можливості зробити запас запобіжників, щоб не використовувати старі? Слідство буде перевіряти причини цього, будемо порівнювати запобіжники, – пообіцяв Луценко. – Але зараз бачиться, що були використані менш надійні деталі».
А тим часом Сергій Пашинський продовжує вибивати державні гарантії під кредити на фінансування воєнпрому, який він продовжує курирувати – для «підвищення обороноздатності та безпеки країни».
