Сьогодні тато з мамою приводять до мене дівчинку п’ятнадцяти років з дикими криками
Живу і працюю в Одесі. Лікарем. Вертеброневрологом. В санаторії. Дивлюсь я широко розкритими очима на наш народ і дивуюся. Прямо не відходячи від свого робочого кабінету. Народ приїжджає різний, в сенсі матеріального достатку і географічного положення. Ну і фігур у нас все більше, так би мовити, американського складу. Товсті туші запхані в шорти і майки. Бр-р-р … Сьогодні (ну вже майже вчора) тато з мамою приводять до мене дівчинку п’ятнадцяти років з дикими криками «Гляньте лікарю, у нашої дочки спина болить!». Дивлюся і дивуюся — у цієї панянки кілограмів двадцять зайвої ваги і целюліт як у сорокарічної жінки, я хребет ледве намацав. Ясно, що при її не до кінця розвиненому скелеті ці самі кг гублять хребет і далі буде тільки гірше.
На мою пропозицію обмежити дівчину в їжі, починають пропонувати гроші, щоб я її вилікував. На мої заперечення про те, що лікувати її поки ще рано, а от годувати пора припиняти реагують досить оригінально: «Ви в наші тарілки не заглядайте!». Це не вони винні, що годованця виростили напівживого, але жирного, це я винен що не хочу лікувати поки ще здоровий хребет. І так скрізь на відпочинку.
Іноді спеціально виходжу покурити під час обіду на веранду біля ресторану, це окреме шоу. У нашому санаторії шведський стіл і all inclusive, і як народ горами гребе їжу і потім, не з’ївши і половини, напихає пакети м’ясною і сирною нарізкою, треба бачити. Хочеться закричати «Якого біса ви стільки жрете? !! У вас вдома голод?»
І ця ж публіка потім скаржиться на те, що море брудне, вода в кулері погана і взагалі у нас погано, тому що він / вона / дитина блює далі ніж бачать. Так ви перестаньте за сніданком рибний паштет йогуртом запивати і дитину напихати огірками і апельсиновим соком, тоді і блювати перестанете. Не приходьте до мене о десятій ранку залиті халявним пивом так, що через губу переплюнути не можете, і я лікувати вас буду, а не посилати.
Близько біля корпусу, в заростях рододендрона матуся садить свого досить дорослого (років п’ять) спиногриза «покакати», на моє зауваження про те, що можна дійти хоча б не до номера, а до найближчого туалету, яких в корпусі навалом, звучить «А ми заплатили за путівку!». Тобто заплатили і можна гадити всюди, де душа забажає. Тридцятирічні мужики із дзеркальною хворобою, дикі, невиховані діти, жирні, не менше невиховані матусі. Вибачте за сумбурність дорогі читачі, але накипіло.
