Свекруха сказала, що вона не зобов’язана це робити, бо у Тетяни ж є своя матір.
Тетяна прожила зі своїм чоловіком три роки, звісно за цей час у них вже з’явились спільні мрії та плани на майбутнє життя. Жінці було нелегко пристосуватись до матері свого чоловіка Ігоря. Жити їм довелося з нею, через те, що у Тетяни була тільки батьківська квартира у якій зараз жили молодші брат та сестра. А у Ігоря квартира його матері, де вона одна проживала.
Обирати було не з чого. Жити у орендованій квартирі без можливості колись накопичити грошей на власну квартиру, тому що вся заробітна плата буде уходити на оплату житла, або ж пожити зі свекрухою і назбирати хоч частину грошей на власне житло.
На момент весілля Тетяні було вже двадцять сім років, як і Ігорю. Коли молодята заїхали до свекрові у квартиру, Тетяна намагалась робити все по правилам родички, щоб показати їй вдячність за можливість пожити у неї. Інколи приходилось вислуховувати докори і претензії свекрові з приводу різних речей.
Жити їм було де, але ж жінка не вважала це місце домом. Не можна ні гостей привести, ні гучно розмовляти, відчувалось, що вона не у себе вдома. Свекруха дуже просила молодят, щоб вони постаралися не заводити дітей поки живуть у неї. Вона сказал, що хоче онуків, і буде їх любити і нянчитись, але поки ми живемо у її квартирі, вона не хоче. Її можна зрозуміти, вона літня людина і хоче хоча б у своєму домі тихенько відпочивати, а діти це завжди дуже гучно та клопітно.
Якось матір чоловіка потрапила в лікарню через погане самопочуття. Чоловік працював цілими днями, тому Тетяні приходилось зранку перед роботою готувати їжу свекрусі до лікарні, а потім ще після роботи готувати їй вечерю і швиденько бігти, щоб не встигло охолонути. А свекруха ще й дозволяла собі вередувати, що не смачно, холодне, пересолене.
А потім мені потрібно було лягти у лікарню, щоб підправити здоров’я. Так її не те що не годували так, а навіть не відвідували. Свекруха зробила вигляд, що вона дуже втомлена і не має часу, а чоловік прикривався роботою. За два тижні він прийшов один раз з яблуками. Навіть у вихідні не приходив, тільки іноді телефонував.
Свекруха сказала, що вона не зобов’язана це робити, бо у Тетяни ж є своя матір.Так, але вона живе від доньки більш ніж за 200 кілометрів. А свекруха та чоловік які живуть недалеко від лікарні не вважали за потрібне піклуватись про мене. Чоловік не розумів чому Тетяна ображаеться. Він же не може після роботи готувати їй і приносити до лікарні.
Ця ситуація показала відношення родини чоловіка до неї, тому вона серйозно думає з приводу розлучення. Їй не потрібна родина у якій ти віддаєш усю себе, а для тебе навіть пальцем не ворухнуть. Свекруха не розуміє чому потрібно розлучатись через судки з їжею, вона так і не розуміє у чому справжня причина. Та й це вже не Тетяна буде їй пояснювати.
