Свекруха заявила, що безробітний для родини не потрібен. І виставила мене за двері. Жінка мовчала.
З Оленою ми познайомилися коли, ще навчалися в школі. Це було перше кохання. Після закінчення школи, одружилися. Олена була дуже гарною дівчиною, хазяйновитою та розумною. Після весілля ми почали жити в її батьків.
Хатина у свекрів була не великою. А коли в нас появилось дві чудових донечки, довелося щось думати. Місця на всю родину не вистачало і жити на щось потрібно було. Зарплата в селі була невеликою, тому мені довелося їхати за кордон на заробітки.
Ми добудували частину будинку, щоб було вільніше на таку велику родину. Дівчатка підростали, я дуже сумував за ними та за дружиною. Але розумів, що майбутнє моїх дітей лише на мені. Ми добудували будинок, зробили ремонт, облагородили територію.
Дівчатка майже закінчили школу. Потрібно було думати про подальше майбутнє дітей. Свекри майже не допомагали нічим. Все довелося робити самому. Але мене найбільше дивувало, поведінка жінки, вона практично у всьому підтримувала батьків, а не мене. Але ж це я стараюсь для нашої родини. А не її батьки. Чому не можна підтримати мене? Раніше я не звертав уваги на це, але потрібно було.
Коли дівчатка навчалися на третьому курсі університету, я вирішив, що з мене досить заробітків, потрібно повертатися додому. Здоров’я вже геть не те. Я трохи підзаробив на майбутнє донечок, вистачить. Коли я приїхав додому, я був дуже здивований поведінкою своєї родини. Свекруха заявила, що безробітний для родини не потрібен. І виставила мене за двері. Жінка мовчала.
Я не знав, що мені робити. Куди йти? Адже, я нічого для себе не відкладав, навіть подумати не міг, що мене виженуть з будинку який я практично побудував. Мені було гірко та прикро за себе. А ще більш боляче було те, що моя дружина повністю була згідна з матір’ю. Свекруха ніколи мене не любила.
Виручив мене мій давній знайомий. Ми випадково зустрілися на вокзалі. Коли я роздумував, що маю робити. Юра запитав куди це я з валізами, я розповів все як є. Там мені було прикро за себе. Товариш запропонував поки пожити в нього, він проживає сам. Я погодився, все одно не мав уявлення куди податися. Юра радив мені звернутися до суду, адже не справедливо вийшло, моя частина будинку теж там є, але я не хотів заради донечок. Це буде на совісті свекрів та дружини.
З дружиною ми розвелися, напевно свекруха наполягла. А Олена була не проти. Я так і не міг збагнути, чому жінка слухає свою матір. Ми ніколи не сварилися, я нікого не ображав, старався завжди для родини, чому вона так зі мною? Але я не перечив, хоче розлучитися, нехай. А я знайшов нову роботу та орендував житло ближче до донечок. Вони повністю підтримали мене і тепер не спілкуються зі свекрухою.
