Свекруха завжди оплачує за комунальні послуги до 20-го числа, а тут вона приходить в кінці місяця і каже, що їй потрібно п'ять тисяч гривень, мовляв, у неї борг. Я відразу помітила, що прийшла свекрух
– Грошей завжди не вистачає, у нас дві доньки, 6 років і 2 роки. Я в довго декреті. Коли старшій було три рочки, виходила на роботу на
пів року, потім постійні лікарняні і знову декрет, – ділиться Людмила.
Людмила і Борис живуть в невеликій двокімнатній квартирі, що дісталася дружині від її бабусі. У її батьків така ж квартира. Вони
допомагають молодій сім’ї по можливості – то грошей підкинуть, то з дітьми посидять.
А от з мамою чоловіка жити мирно не виходить. Лариса Вікторівна живе сама в трикімнатній квартирі, за опалення доводиться платити
чимало. Пенсія і зарплата санітарки – ось і весь її дохід.
Ларисі Вікторівні трохи за 60, Бориса вона народила після 30. Працювала раніше медсестрою, вийшла на пенсію за вислугою, потім
вирішила повернутися на роботу, але взяли тільки санітаркою. Коли не стало її чоловіка, Лариса Вікторівна почала жити одна. Живе не
за можливостями, бо часто купує собі дорогі речі і дорогу їжу, типу ікри чи червоної риби.
– Нічого поганого в цьому немає, – говорить Людмила, – ми тільки раді, що мама Бориса щаслива. Дивиться серіали, смачно їсть. Але
при цьому вона постійно скаржиться, як дорого оплачувати квартиру, як мало залишається грошей. Онукам не особливо щось купує.
Не подумайте, ми не чекаємо і не вимагаємо, купила по шоколадці і спасибі. Але це вже переходить усі межі.
Борис не раз пропонував мамі продати її трикімнатну квартиру, купити собі меншу – однокімнатну чи двокімнатну, а залишок грошей
покласти на депозит. Або нехай квартирантів в одну з кімнат візьме, так роблять усі подруги Лариси Вікторівни. Але та не
погоджується, говорить «мій дім – моя фортеця».
Лариса Вікторівна зазвичай оплачує за комунальні послуги до 20-го числа, а тут вона приходить в кінці місяця і каже, що їй потрібно
п’ять тисяч гривень, мовляв, у неї борг.
– Свекруха як зазвичай завела волинку про брак грошей, – згадує про неприємну ситуацію Людмила. – У нас і у самих в гаманці
порожньо. Кредит за машину заплатили, комуналку заплатили, за дитячий садок заплатили. А тут Лариса Вікторівна каже, що їй не
вистачає на оплату комунальних послуг і борг терміново треба сплатити, а в гаманці у неї кілька гривень, а до пенсії і зарплати ще далеко.
Я відразу помітила, що прийшла свекруха в нових черевиках і новому пальто, а в кульочку у неї була як завжди червона риба, дорогий
сир і ковбаса. Скажу чесно, ми з чоловіком дуже рідко купуємо собі такі продукти.
Я не стрималася і висловила їй все! Що у нас двоє дітей хворіють, ліки не дарма даються, та й взагалі ми сім’я з двома дітьми, живемо
на зарплату Бориса. І вона могла б бути скромнішою у виборі їжі.
Лариса Вікторівна назвала Людмилу невдячною, пішла, грюкнувши дверима, поскаржилася синові. Борис уже тиждень не розмовляє з
дружиною, за те, що образила його маму. Заплатив за її комуналку з кредитної картки. Людмила ридає від образи і безсилля.
Фото ілюстративне – pinterest.
