«Світ не є найприємнішим з місць»: правила життя від успішних жінок
1. Джейн Остін, письменниця
Не звертайте уваги на чужі оцінки.
Роман «Гордість і упередження» спочатку був відкинутий видавцем. Він побачив світ лише після успіху книги «Чуття і чутливість». Сама ж Джейн Остін вважала «Гордість і упередження» своїм найкращим творінням. І не дарма: роман включений в рейтинг 200 кращих книг за версією BBC.
“Я не вимагаю, щоб люди були милі зі мною, це позбавляє мене від зусиль подобатися їм”.
2. Марія Склодовська-Кюрі, хімік, фізик, дворазовий нобелівський лауреат
Не бійтеся невідомого, досліджуйте його.
Марія Склодовська почала досліджувати магнітні властивості металів ще до зустрічі з П’єром Кюрі. Згодом подружжя, об’єднане спільним інтересом, за чотири роки переробили 8 тонн уранініту. Через відсутність лабораторії проводити досліди доводилося в коморі інституту. Умови не завадили подружжю в 1898 році відкрити радій і полоній.
Склодовська-Кюрі присвятила дослідженню радіації все життя. Вона до цих пір залишається єдиною жінкою, яка була двічі удостоєна Нобелівської премії.
“У житті немає нічого, чого варто було б боятися, є тільки те, що потрібно зрозуміти”.
3. Агата Крісті, письменниця
Навіть в рутинних справах можна знаходити натхнення.
Агата Крісті написала понад 60 детективних романів. Вона розповідала, що могла проводити час з друзями або родиною і в цей час обмірковувати новий твір. І коли письменниця сідала за роботу, сюжет вже був готовий від початку до кінця. Крісті зізнавалася, що ідеї могли прийти в голову в будь-який час, і кожну з них письменниця вносила в спеціальний блокнот.
“Сюжети своїх детективних романів я знаходжу за миттям посуду. Це таке дурне заняття, що мимоволі спадає на думку вбивство”.
4. Мати Тереза, нобелівський лауреат, свята католицької церкви
Кожен, незалежно від національності і віросповідання, заслуговує допомоги.
Своє життя мати Тереза присвятила «служінню бідним з бідних». У нетрях індійської Калькутти вона годувала голодних, дбала про людей похилого віку. Монахиня заснувала перший в Індії лепрозорій і притулок для покинутих дітей, відкрила майстерню для безробітних і будинок престарілих. Вона допомагала біженцям в палестинських таборах в Лівані, які постраждали від засухи в Ефіопії, від землетрусів – в Гватемалі і Вірменії, відвідала СРСР після аварії на Чорнобильській АЕС.
Незважаючи на критику діяльності, ім’я матері Терези стало прозивним і використовується для позначення безкорисливої допомоги кожному, хто її потребує.
“Нам не потрібні рушниці і бомби. Щоб перемогти зло, нам потрібні любов і співчуття. Увесь труд любові – це праця на благо світу”.
5. Маргарет Тетчер, прем’єр-міністр Великобританії
Боріться за те, що вважаєте правильним.
Британська політика часів правління Тетчер характеризується рішучістю і твердістю, як, втім, і сама «залізна леді». Вона провела ряд реформ, які далеко не завжди приймалися населенням. Тетчер передала в приватні руки ряд держсекторів економіки, обмежила повноваження профспілок, заохочувала розвиток малого бізнесу, платної освіти і медицини.
Незважаючи на протести, її жорсткі заходи дійсно привели до стабілізації економічного становища, зменшення інфляції та безробіття.
“Як на мене, консенсус – це процес відмови від своїх переконань, принципів, цінностей і стратегій. Це те, у що ніхто не вірить і з чим ніхто не сперечається”.
6. Єлизавета Друга, королева Великобританії
Не можна весь час розраховувати на чиюсь допомогу, потрібно розвивати витримку і силу духу.
Єлизавета Друга не повинна була опинитися на престолі: її батько Георг Шостий був другим в черзі на королівський трон. Однак, принц Едуард, який значився в списку першим, змушений був зректися престолу на користь Георга, і після смерті батька Єлизавета стала королевою у віці 26 років.
Незважаючи на те, що до виконання монарших обов’язків вона почала готуватися ще в 1944 році, коли увійшла до Державної ради і стала заміщати Георга Шостого під час його відсутності, Єлизавета Друга неодноразово зізнавалася в тому, що їй доводилося роками виробляти в собі стійкість, силу духу і витримку.
“Світ не є найприємнішим з місць. Зрештою батьки покинуть вас, і ніхто не стане вас захищати просто тому, що ви – це ви. Потрібно вчитися самим відстоювати свої принципи”.
7. Одрі Хепберн, актриса
Якщо ти не вписуєшся в рамки, просто зміни їх під себе.
Хепберн, яка незмінно потрапляє в рейтинги найкрасивіших актрис ХХ століття, вважала себе некрасивою. Коли вона прийшла в професію, в моді були жінки з формами. Тому вона, наприклад, підкладала в бюстгальтер шкарпетки, коли виступала в нічному клубі Ciro.
Однак тендітна фігура не завадила Одрі стати затребуваною актрисою. Навпаки, Хепберн змінила моду, зробивши популярною аристократичну худобу.
“Я не можу похвалитися формами Софі Лорен або Джини Лоллобріджиди, але ж сексуальність – це не тільки розміри. Мені не потрібна спальня, щоб довести свою жіночність. Я можу бути сексуальною, просто зриваючи яблука з яблуні під дощем”.
8. Світлана Алексієвич, письменниця, нобелівський лауреат
Добивайся правди, навіть, якщо вона не дуже красива.
В основі книг Алексієвич лежать реальні історії людей, які пережили важку подію. Перший твір «У війни не жіноче обличчя» було опубліковано в неповній версії. Цензори звинувачували автора в натуралізмі та розвінчанні героїчного образу радянської жінки.
Аналогічним нападкам піддавалася кожна книга Алексієвич. Однак вона продовжувала розповідати історії про війну, чорнобильську аварію, не намагаючись прикрасити їх і згладити гострі кути.
“Нас добре навчили вмирати. Набагато краще, ніж жити. І ми розучилися відрізняти війну від миру, побут від буття, життя від смерті. Біль від крику. Свободу від рабства. Тепер нам треба самим добувати сенс свого життя. Вчитися просто жити. Без великої історії і великих подій”.
9. Ангела Меркель, федеральний канцлер Німеччини
Сила в спокої.
Ангела Меркель сім років поспіль очолює список найвпливовіших жінок світу за версією Forbes. При цьому вона славиться своєю скромністю, коли мова йде про побут. Ставши канцлером, політик не переїхала в службове житло і продовжує жити з чоловіком у найманій квартирі. Меркель найчастіше з’являється в суспільстві в стриманих брючних костюмах, що відрізняються один від одного тільки кольором.
Канцлер відома вмінням зберігати холоднокровність в критичних ситуаціях, і своєї рольовою моделлю вважає Катерину Другу. Портрет імператриці стоїть на робочому столі Меркель. Ще один елемент на столі політика – срібна підставка з написом «Сила в спокої».
“Ми ніколи не повинні забувати про свої обов’язки як політиків перед нашою країною і її громадянами. Ми повинні завжди залишатися скромними перед обличчям нашого народу”.
10. Мішель Обама, адвокат, дружина колишнього президента США
Залишайся собою, навіть, якщо ти дружина президента.
Мішель Обама відома в широких колах нітрохи не менше, ніж її чоловік. Вона покинула Білий дім з тим же рейтингом, з яким в нього в’їхала: 68%. Любов публіки вона заслужила своєю відкритістю, упевненістю і відсутністю боязні демонструвати, що вона просто людина. У статусі першої леді Мішель Обама 25 разів віджалася в прямому ефірі комедійного ток-шоу, розбила город на подвір’ї Білого дому і вкрай емоційно виступала з важливих для Америки питань.
“Мені теж іноді хочеться робити божевільні вчинки. Але мені вже не двадцять – я не можу ганяти на спорткарі або стрибати з тарзанки. Тому я просто підрізала гривку”.
11. Моніка Белуччі, актриса
Вік не є перешкодою, щоб бути красивою і сексуальною.
Моніка Белуччі в 2014 році відзначила 50-річний ювілей, але не здала позицій однієї з найкрасивіших і найсексуальніших жінок планети. Вона неодноразово говорила, що не хотіла б знову опинитися двадцятирічною і не готова лягати під ніж пластичного хірурга, щоб виглядати молодо. Крім цього, Белуччі зіграла першу зрілу жінку Бонда у фільмі «007 Спектр».
“Я не дівчина Бонда, я жінка Бонда. Може бути, навіть леді Бонд”.
12. Софія Коппола, режисер
Не потрібно боятися демонструвати особистий погляд на речі.
Софія Коппола походить із родини титулованих режисерів: на цьому шляху відзначилися її батько і брат. Саме тому її творчий шлях не був простим. Спочатку вона намагалася піти від кіносфери, зосередившись на моді. Однак, її дебютний фільм «Діви-самогубці» показав, що вона здатна показати історію під іншим кутом. Зараз Софія Коппола – режисер незалежного кіно, володар «Оскара», «Золотого глобуса», двох «Золотих пальмових гілок» Каннського фестивалю.
“Щоб сказати щось важливе, не обов’язково бути гучним”.
