“Тату, я думала ви літній, а значить і мудрий, але бачу, що помилялася! Як можна бажати смepті власному онукові!?” – але відповідь дідуся здивувала всіх
Старенький дідусь сидить на порозі свого будинку і грає на сопілці. Поруч, кого нього грається маленький онучок. Онук задає питання:
— Дідусь, а коли ти пoмpeш?
— Онучок, я пoмрy разом з тобою, — відповідає старий.
Його невістка, мати маленького хлопчика, чує відповідь старої людини і починає обурюватися:
— Тату, я думала ви літній, а значить і мудрий, але бачу, що помилялася! Як можна бажати смepті власному онукові!?
— Доню, — каже дідусь у роздумі, — нічого ти не розумієш. Мій онук найменший з усіх хто мене знає, він проживе довше всіх вас і весь цей час буде мене пам’ятати. А з його cмepтю остаточно зникне пам’ять про мене, ось тоді я і пoмpy.
