ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Дружина слізно попросила:

— Всього на місяць-другий, допомогти треба бідоласі!

Тиждень перший.
Млинці на сніданок. Суп, друге і компот — на обід. Пироги чи піца на вечерю. З ранку до вечора по співбесідах бігає, коли тільки встигає?

Тиждень другий.
Демо-режим скінчився. Заходить на кухню, позіхає, чухає пузо і питає:

— Є що пожерти?

Змітає все дочиста, нехотячи збирається на співбесіду.

Тиждень третій.
Не прийшла ночувати, пішовши влаштовуватися на роботу в платті дружини. В тому, яке:

— Ну подивися як воно на мені сидить! Гріх не купити, ще й зі знижкою!

Купив, півзарплати віддав. Рік плаття в шафі висіло, місце займало. Треба ж: пригодилося!

Прийшла вранці, вся пом’ята. Гепнулася спати. Прийшли з роботи — красуня прочухалася. На відмову збігати за мінералкою скорчила незадоволене обличчя.

Тиждень четвертий.
— Я знайшла роботу!

Подумки станцював румбу.

— Є одне АЛЕ: мені потрібна машина. Якщо на автомобілі компанії, то копійки будуть виходити. У вас дві машини на двох, я буду працювати добу через дві, один день возити дружину на роботу сам. А я на машині сестри таксувати буду.

Твою ж наліво!

Дружина машину не дала, своячка відновила пошуки роботи. Частота походів на співбесіду, в порівнянні з першим тижнем, знизилася в п’ять разів.

Тиждень п’ятий.
Ночувала у нас три ночі з семи. На туалетний папір грошей немає, зате знайшла десь нову сумочку. Дружина охнула:

— Яка краса!

Купив точно таку ж. У передпокої стало дві однакові сумки. Баби ж? Переплутали: дружина зібралася на роботу без ключів від машини. Біля під’їзду помітила, повернулася.

Тиждень шостий.
Дзвінки з пошуком роботи і оббивання порогів різних організацій з резюме в зубах припинилися зовсім. На прохання помити за собою тарілку, кричала:

— Я тобі не домробітниця!

За спиною почалися поголоски:

— Ну і чоловік у тебе! Посудомийку купити не може, ти ж жінка! Працюєш нарівні, по дому літаєш. А він? Експлуататор! Гнати його треба в шию!

Тиждень сьомий.
Виїхав додому з роботи, дзвінок від «улюбленої» своячки:

— Заїдь в магазин, купи мені прокладки.

— Емм .. Подзвони своїй сестрі з таким проханням.

— Вона і так втомлюється. Тобі що, важко?

Погоджуюся:

— Важко.

— Козел!

Приїхав, дружина вже вдома, втішає безробітну. На мене кинулася з порога:

— Ти що, не міг в магазин заїхати? Ти навіщо мою сестру копійкою дорікаєш? Ти ж бачиш, в якому вона стані! Людині і так погано, а ти їй ще грубіяниш!

Тиждень восьмий.
— Чоловік, дай грошей, навіть на бензин немає.

— Ти ж недавно зарплату отримала? — здивувався.

— Ми сестрі костюм купили. Вона хоче в банк на роботу влаштуватися.

— Може, спочатку треба було влаштуватися, а потім одяг купувати? — Ну логічно ж?

— А на співбесіду вона в чому повинна йти?

— Може, це її проблеми?

— Права вона: ти — бездушний сухар! Тільки про себе думаєш!

— Ти права. І зараз я тобі це доведу.

Іду в вітальню, відчиняю шафу, починаю збирати речі своячки.

— Ти що робиш? — верещить своячка.

— Все, безкоштовний готель прикритий. Дуй до мами в село.

Речі зібрав за 15 хвилин, запропонував одягнутися самостійно, щоб уникнути попадання за поріг моєї квартири в домашньому одязі.

Копняка НЕ ​​відважив — стримався. Істериці дружини було покладено край за допомогою шантажу:

— Пішки будеш ходити, до своєї наступної зарплати!

Тиждень дев’ятий.
Теща подзвонила. Сказала, що я завдав її сім’ї глибоку образу, і що ноги її в моєму домі не буде ніколи. Станцював румбу в реалі.

Без нашіптувань і цькування своячки, повернулася моя нормальна дружина. Алілуя.

Та ну його, більше ніякої допомоги звільненим і бездомним. Нехай на вокзалі кукають, спокій моєї сім’ї важливіший.

Що б ви зробили на місці чоловіка? Можливо, треба було раніше виставити цю дівчину за двері? 

Джерело