Теща три роки тому поїхала на заробітки в Іспанію, потім – в Італію. Воан перед цим розлучилася з чоловіком, їй залишилася двокімнатна квартира.
А ми з дружиною жили у моїй однушці.
Появився малий, теща якраз збиралася їхати, а нам сама запропонуваал переїхати на цей час в її більшу і новішу квартиру.Іноді вона висилала нам гроші, але не великі. Більшість ремонту в її квартирі ми зробили за власті кошти, своїми силами А в свою квартиру я на цей час пустив жити молодшого брата-студента. Тобто ми її не здавали, доходу з неї не мали.
І ось повертається теща. Ми знали про її приїзд, чекали, але вона нічого не розповіла нам заздалегідь про свої плани. Ми їй поляну, як годиться, накрили, зустріли з усіма почестями. А ту таке!
Говорить, ви молоді, мовляв, з’їжджайте на свою квартиру й заробляйте собі самі, а я буду жити тут, у своїй, мрію ще особисте життя влаштувати.
– Але ж, мамо, ти нам хоч грошей тоді дай чи позич на перший час, щоб ми переїхали, ремонт в однушці зробили. Ми ж в тебе майже за свої все зробили! – сказала їй дружина.
Та теща дурненькою прикинулася: я ж не просила вас ремонт робити! І не обіцяла, що квартиру назавжди вам віддаю. Грошей же в мене зайвих немає, все розплановано. Їдьте і самі заробіть, якщо хочете!
Живе поки що з нами, але ми з нею навіть не розмовляємо, в холодильнику – різні полички. Брат мій квартиру шукає, а нам, мабуть, кредит прийдеться брати. Все одно скоро з’їдемо від неї, не хочу нічого спільного з цією жінкою мати. Дружина також на маму дуже ображена.
