Цей випадок стався зі мною вчора. Я стояла в черзі на касу і покликала панянку, яка вже йшла і забула свою покупку на касі. Я сказала щось на зразок: – Пані, поверніться! Ви забули свій товар! Як на
Цей випадок стався зі мною вчора. Я стояла в черзі на касу і покликала панянку, яка вже йшла і забула свою покупку на касі. Я сказала щось на зразок:
– Пані, поверніться! Ви забули свій товар!
Як на мене в цій фразі немає нічого образливого, але тут понеслося.
– Та яка я вам пані? Я що, бабця, чи що! З дзеркала пані дивиться! Ні, ну ви чули, вона назвала мене пані! Ще б “бабусю, або жіночко” сказала.
З останньою фразою вона звернулася до своїх супутників. Дивлячись на друзів цієї особи, я зрозуміла, що вона дійсно ще молода, Але, як я могла ось це побачити зі спини.
Цей випадок не дає мені спокою.
Але все ж, як же потрібно звертатися до жінок? Скажу, що мені самій 36 і в основному мене називають «дівчиною».
Однак я адекватно ставлюся до того, якщо мене назвуть “Жінко!”, або “Пані”. І навіть не ображаюся на “тьотю”, якщо мене хтось із знайомих так назве. Коли встигли ці слова перетворилися в на щось образливе?
У мене виникає таке відчуття, немов всі навколо зациклились на молодості і будь-який натяк на те, що юність пройшла, сприймається неадекватно.
Можливо, незабаром доведеться бабусь називати дівчатками? Відколи ж слово “пані” стало образливим і ідентифікує вік?
Я вважаю, що дівчина – це юна дівчина. Адже ж ніхто не ображається, якщо до них звертаються “Шановна пані!”, або “жінка моєї мрії”.
Можливо я сама себе накрутила, але прошу все ж поради – як звертатись до “дівчат”, яким уже явно за 35? І чи справді “пані” це жінка якій за 50?
Щось я геть заплуталась…
Головна картинка – pexels.
