Ці вихідні Оксана Дмитрівна провела на дачі. Збирала та консервувала огірочки, які полюбляють донька та зять. Вони в столиці такі ні за які гроші не куплять. Визбирала малинку, вишні, залишки полуничк
Ці вихідні Оксана Дмитрівна провела на дачі. Збирала та консервувала огірочки, такі мариновані, які полюбляють донька та зять. Вони
в столиці такі ні за які гроші не куплять.
Визбирала малинку, вишні, залишки полунички, то все поскладала в контейнери, заморозить для внучки Оленки, вже навіть в Київ
подзвонила, сказала доньці, щоб не купляла не тратилася, тут буде все своє, домашнє, мама пристаралася.
Повернувшись додому, Оксана Дмитрівна поїла смачного борщу, звареного дружиною свого сина, свіжоспечених запашних
пиріжечків з вишнями, які спекла невістка.
Вже все розклала в морозимлку, банки віднесла в кладовку. А потім лип – і різко зупинилася.
Лише тепер мати помітила, що в квартирі ідеальна чистота.
Оксана Дмитрівна, першим ділом, кинулася до антрисолі: ністареньких чашок, які залишилися від сервізу, які їй подарувала мама, ні
чорно-білих фото, на яких зображена родина, про яку жінка вже й не пам’ятає, ні стаканів, ні старих хрустальних фужерів.
О, Господи, та це ж все її життя!
А вдома нікого немає, син з дружиною на роботі, навіть нікого запитати.
Оксана Дмитрівна, наче в молодості, чимдуш бігла по сходах. Оце невістка прибрала, крутилося лише одне в голові.
Підбігла до мусорного контейнера, а там: і старенька сукня, ще дитяча, її доньки, її рушники, таких вже давно не купиш, якісь фото, теж
її, ще родичі з села там якісь. Загалом, купа таких дорогих їй речей.
Як вона могла, ну чому не запитала, вона ж господиня в цій квартирі, а невістку син привів сюди лише рік тому. Одні й ті ж думки були в
голові в Оксани Дмитрівни.
От моя донька так би ніколи не вчинила, подумала жінка і відразу зупинилася. А й дійсно, не вчинила, а коли вона останній раз була у
мами, може місяця 5-6 тому. Вона лише телефонує, турбується про маму на відстані, а до речей її і діла зовсім немає, вона там далеко,
у неї своя сім’я турботи.
Оксана кинула ті речі додолу і просто пішла додому з порожніми руками. А в голові майоріла лише одна думка, он вона вишні, які
нарвала на дачі, заморозила доньці та внучці на зиму, а невістка вишні купила, щоб спекти пироги для всіх. Виходить, що не невістка
недобра, а вона – можливо, лукава.
Ввечері син з невісткою повернулися додому. Оксана Дмитрівна навіть виду свого ще нещодавнього задоволення навіть не показала,
радісно зустріла рідних і стала частувати їх гостинцями, які привезла з дачі.
Хай там як, а відтепер вона любитиме свою невістку, як рідну доньку.
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – novate.
