У дитячий садок ходили дві дуже схожі між собою дівчинки, які виявилися сестрами
У дитячий садок, де я працюю вихователькою, ходили дві дуже схожі дівчинки Маша і Даша. У них був всього рік різниці, але знаходилися вони в різних групах. Мами теж зовні були схожі, але вони навіть не віталися при зустрічі. Та й дівчатка поводилися доброзичливо між собою, але не як рідні. Минуло кілька років і схожість почала проявлятися все більше.
Садок у нас маленький, все у всіх на виду. Почали ми запитувати нашу завідувачку, але та все відмовлялася. Мовляв, нічого не знає вона, може просто вони схожі, та й все. Прізвища у дівчаток були різні.
Машину маму звали Віра, а Дашину — Ірина. І раптом в грудні, за кілька днів до Нового року, Марію в садок перестали водити. Всі подумали, що може захворіла дитина. Але через місяць двох дівчаток почала водити в садок Іра.
Ми не втрималися і запитали дитину, де її мама, Віра. Відповідь нас приголомшила:
— У мене тепер нова мама Іра, а стара мене більше не любить.
Після цього, ми перестали ставити будь-які питання. Іра завжди приводила дівчаток акуратно одягнених і красиво зачесаних. Та й Маша не справляла враження нещасної дитини.
На корпоративі в честь 8 Березня ми не втрималися і знову почали штормити завідувачку. Та зітхнула і розповіла нам дивовижну історію.
Виявляється, Віра вийшла заміж дуже рано. Практично відразу ж з’явилася Маша. Спочатку все було нормально, а потім чоловік почав пити. В той момент Віра завагітніла вдруге. Горе-татусь «здувся» остаточно і пішов від дружини. Сімейне життя було йому нецікаве.
Віра недовго думала і вирішила залишити свою другу дочку в пологовому будинку. Вона не бажала знову занурюватися в пелюшки і сорочечки, маючи на руках однорічну дитину. Умовляння близьких на неї не діяли.
Тоді її рідна сестра Іра оформила всі документи і змогла удочерити дитину. З тих пір у молодшої сестри з’явилася дочка.
Ірині було всього вісімнадцять, і вона сама була по суті дитиною. Але дівчина змогла правильно організувати своє життя. Вона і вчилася, і працювала. Багато в чому їй допомагала рідна мама.
Незабаром, навіть маючи маленьку дитину на руках, Іра вийшла заміж за хорошого чоловіка. Віра не цікавилася молодшою дочкою і жила в своє задоволення.
З волі долі дівчатка потрапили в один садок. Але так, як рідні сестри не спілкувалися між собою, то і сестрички не знали нічого. Через деякий час в житті Віри з’явився чоловік всього її життя.
І цей чоловік не хотів чужих дітей. Не довго думаючи, горе-матуся вирішила віддати Машу в дитбудинок. Але тут знову втрутилася Іра …
Якраз в грудні у неї були суди з сестрою. Вона й чути не хотіла про опікунство і прагнула саме удочерити свою племінницю. Так Ірина в свої двадцять з хвостиком стала мамою одразу двох племінниць …
До речі, вона чекає зараз малюка. Її чоловік дуже щасливий, а дівчатка з нетерпінням чекають на появу сестрички. Для всієї сім’ї ця дитина дуже бажана.
Ось так, хтось готовий пожертвувати рідною дитиною заради чоловіка, а хтось виховує чужих дітей, як своїх.
Я схиляюся перед Іриною! Нехай їй Господь допомагає у всіх починаннях!
