ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Однак в цей вечір всьому судилося змінитися — грюкнувши дверима, дружина пішла, втративши терпіння. Діти залишилися з батьком. Безтурботний чоловічий світ з пивом на дивані раптом перекинувся з ніг на голову. Ось що чоловік написав дружині через пару днів:

«Дорога моя,

Пару днів тому ми посварилися. Я прийшов додому, валився від втоми. Була 8 година вечора, і я просто хотів впасти на диван і подивитися матч.

Ти була в поганому настрої і теж моторошно втомилася. Діти билися, а малюк кричав, поки ти вкладала його спати.

Я зробив голосніше, щоб нічого цього не чути.

«Ти ж не помреш, якщо трохи допоможеш і зробиш внесок у виховання дітей?» — запитала ти, зменшивши звук.

Я роздратовано відповів: «Я цілий день пропрацював, щоб ти весь час могла залишатися вдома і грати в ляльковий будиночок».

Почалася сварка, один за іншим повалилися аргументи. Ти плакала, тому що втомилася і злилася. Я багато всього тобі наговорив. Ти кричала, що більше так не можеш. Потім ти вибігла з дому і залишила мене одного з дітьми.

Довелося мені самому нагодувати їх вечерею і вкласти спати. На наступний день ти не повернулася. Я взяв вихідний на роботі і залишився вдома з дітьми.

Я пройшов через всі сльози і скарги.

Я цілий день бігав колами по дому, не маючи вільної хвилинки навіть для того, щоб прийняти ванну.

Я одночасно грів молоко, одягав дітей і мив кухню. Одночасно.

Я був замкнений будинку на цілий день, не маючи можливості поговорити з людиною старшу 10-річного віку.

У мене не було можливості нормально сісти за стіл і насолодитися їжею — треба було весь час дивитися за дітьми.

Я відчував таке виснаження, що міг би безпробудно проспати годин 20. Але це неможливо, тому що малюк прокидається і кричить кожні три години.

Я прожив без тебе два дні і одну ніч. Я все зрозумів.

Я зрозумів, як ти втомлюєшся.

Я зрозумів: бути матір’ю — постійна жертва.

Я зрозумів, що це набагато важче, ніж сидіти в офісі по 10 годин і приймати серйозні фінансові рішення.

Я зрозумів — ти пожертвувала своєю кар’єрою і матеріальною свободою заради того, щоб бути поруч з дітьми.

Я зрозумів, як важко, коли твоє фінансове становище залежить не від тебе, а від твого партнера.

Я зрозумів, що ти жертвуєш, коли відмовляєшся піти з друзями на вечірку або в спортивний зал. Ти просто не можеш зайнятися улюбленою справою і навіть виспатися.

Я зрозумів, що ти відчуваєш, коли тебе замикають на замок з дітьми, і ти пропускаєш все, що відбувається навколо.

Я зрозумів, чому ти ображаєшся, коли моя мама критикує твої методи виховання. Ніхто не розуміє дітей краще, ніж їх мати.

Я зрозумів, що матері несуть найбільшу відповідальність в суспільстві. Ніхто, на жаль, цього не цінує і не звеличує.

Я пишу тобі цього листа не просто для того, щоб сказати, як сумую за тобою. Я не хочу, щоб ще один твій день пройшов без цих слів:

«Ти дуже смілива, ти прекрасно справляєшся, і я захоплююся тобою!»

Роль дружини, матері і домогосподарки в суспільстві, будучи найважливішою, дійсно цінується найменше. Розповсюдьте цей лист серед своїх друзів, щоб всі ми, врешті-решт, почали вихваляти найважливішу в світі професію — професію матерів.

Джерело