У мого чоловіка з’явилася коханка. Коли я про все дізналася, просила його зберегти сім’ю, пояснювала. що це тимчасове захоплення, але він мовчав.
Потім вони зустічатися у відкриту почали, не ховаючись, ходять скрізь разом за ручку, а я сиджу вдома з однорічним малюком!
Намагалася розмовляти з нею, з тією фіфою, щоб не лізла в мою сім’ю, а вона заявила, що у неї любов до мого чоловіка!
Виявилося, вони 10 років тому були разом, потім вона сказала, що чекає дитину від нього, а він її кинув. Вона дитинку не народила, а тепер у них «почуття прокинулися», за їхніми словами!
Мені він каже, що ще нічого не вирішив, а їй пише, що її любить! Я пішла на тиждень до батьків, а він її на ніч приводив в наш будинок! Я повернулася, і тепер він мене жене, щоб я йшла назад, до батьків, і заявив, що буде подавати на розлучення!
Але я щось придумаю, щоб цього не допустити. Адже цілих 5 років поки ми були разом, він часто спілкувався з іншими дівчатами і може навіть зраджував, але я робила вигляд. що не знаю про це. Я всіляко намагаюся зберегти сім’ю тому що люблю його.
Він же каже, що скоро насильно мене вижене, поміняє замки в дверях і речі відвезе до моїх батьків…
Побажати їм щастя і піти? Нехай на моєму нещасті ця дама будує своє щастя? Одного разу він її вже зрадив. дати їй шанс знову спробувати «удачу»? Мені протос шкода, що синок буде рости без батька, але з іншого боку, мені 26 років і краще розлучитися зараз і спробувати почати нове життя…
Та його. як вже сказала, кохаю… І мені здається, я зійду з розуму, якщо ми розлучимося, і я переїду до батьків.
Може, мені й краще залишитися без нього, але я цього не хочу і ще побрюся за своє щастя і щастя мого синочка, зе те, щоб він ріс з рідним татом!