ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

– Я вже зараз розумна та мудра жінка! – розповідає 32-річна Олеся. – Нікому не вірю, не чекаю підтримки і допомоги ні від кого, взагалі,
тримаю дистанцію і розраховую тільки на себе у своєму житті. Людям я вже давно не вірю, життя мене так навчило.
4 роки тому Олеся непросто розлучилася. Її колишній чоловік відразу зібрав її деякі речі і попросив піти з дому з дому з однорічною
дитиною буквально в тому в чому стояла, без копійки грошей і без усіх їх речей. Батьки у Олесі живуть далеко, йти їй було ні до кого, на
жаль.
Ні близьких людей поруч, ні грошей, ні цінностей, нічого у неї тоді не було.
– Я ж виходила заміж на все життя, – з смутком згадує зараз сама Олеся. – Все моє – було його. Такого вчинку від свого колишнього
чоловіка я зовсім не очікувала, а потім я народила дитину, занурилася в материнство, нічого навколо не помічала, жила заради свого
чоловіка та сім’ї. Молодою ще була, й гадки не мала, що в житті сімейному не все так просто, як здається на перший погляд, я думала,
що в шлюбі побачу лише спокій та щастя. А потрібно було мені бути уважнішою і дивитися за своїм чоловіком.
Тоді якраз, у таку непросту хвилину, допомогла подруга, така ж мама-одинака з дитиною. Прилаштувала вона Олесю у себе вдома,
допомогла влаштуватися на роботу – в магазин, де працювала сама. Стали працювати два дні через два – одна вдома з дітьми, інша
на зміні працює, гроші на роботі заробляє, нам так зручно було, ми з нею наче зріднилися тоді.

Вже сьогодні Олеся цілком встала на ноги, у неї з’явився чоловік – добрий, надійний, працьовитий, щедрий, відмінно порозумівся з її
сином. Рідного батька дитина не пам’ятає, і дядька Степана прийняв на ура, ставиться до нього, як до рідного батька. Степан із
задоволенням гуляє з хлопчиськом, вчить кататися на ковзанах і грати в шахи. З Нового року вони вже живуть разом в двокімнатній
квартирі, яка належить Степанові.
Степан вже частіше став говорити про реєстрацію шлюбу і про спільну дитину, адже своїх дітей у нього поки немає. Міркує, як буде
ходити з дітьми: Олесеним сином і другою дитиною в походи і на риболовлю, навчить того й іншого, возитиме щоліта до моря.
Але сама Олеся ні заміжжя, ні другої дитини вже не хоче.
– Двох дітей мені одній не підняти на ноги, зараз життя не просте! – пояснює вона. – Я з одним сином ледь впоралася. Я вже розумна
зараз жінка, щоб отримати зараз немовляти на руки.
– Ну чому одній? Зараз у тебе є чоловік. Він віддає тобі всю зарплату, прописав тебе з дитиною в квартирі, взяв заміж.
– Чи надовго? – усміхається сумно Олеся.
Відносини з Степаном у них прекрасні, але жінка щохвилини живе в стані готовності до його відходу. Відкладає гроші, постійно
дивиться ціни на житло. Її найзаповітніша мрія – купити собі квартиру або хоча б крихітну студію в новобудові, щоб в будь-який момент
було куди піти. При тому, що Степан носить її з дитиною на руках.
– Так правильно вона все робить! Завжди в формі, завжди готова до гіршого, розраховує тільки на себе, так і треба жити. Зараз такий
світ, таке непросте життя. А як по-іншому? В житті потрібно думати постійно про гірше.

 Ukrainians.Today 
Фото ілюстративне, з вільних джерел.