ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Найдраматичніша епоха козацтва починається з 1572 року, коли запорожці поступили на службу до польської корони. Привілейовані  реєстровці та вільні козаки беруть участь у міжнародних конфліктах проти Московії, Османської імперії, повстають проти тієї ж Речі Посполитої. Про славу та безчестя воїнів Січі написано багато. Але ми досі маємо хибну думку про їхній вигляд.

Образ козака в шароварах з’являється на межі 19 й 20 століть у книжках фольклориста Дмитра Яворницького, який спирався на пізні етнографічні джерела 18 століття. Образ підхопили театральні колективи, які закріпили в масовій свідомості постать запорожця — у велетенських червоних штанях, вишиванці та з оселедцем на голові.

Але козацька мода мала свої тренди, і з часом вони змінювалися.
 

ЯК НОСИЛИ ШАПКУ?
У 17 столітті шапки носили всі чоловіки без винятку. Знімали лише вітаючись та в церкві: з покритою голову в храмі належало бути лише жінкам. Нормальним було ходити в шапці навіть у приміщенні.

Попри те, що шапка була демісезонним предметом, шили її з хутра, а всередині робили підкладку з тканини. В спеку було нестерпно, аромат чоловічого поту та звірячого хутра душив оточуючих. Як можна було полегшити собі життя без порушення звичаїв та суспільних норм?

СПОСІБ 1
Винахідливі прапрадіди вирішили це питання так: вони почали класти шапку на голову так, аби тканина лежала на голові, а хутряний околиш був позаду або з правого боку. Опис цього способу зустрічається у літописі гадяцького полковника Григорія Грабянки.

«СТЕФАН БАТОРІЙ [ПОЛЬСЬКИЙ КОРОЛЬ] ПОСТАВИ ЇМ [КОЗАКАМ] ГЕТЬМАНА, ПРИСЛА ЇМ КОРОГОВ, БУНЧУК І БУЛАВУ, І НА ПЕЧАТІ ГЕРБ — РИЦАР З САМОПАЛОМ І НА ГОЛОВІ КОВПАК ПЕРЕКРИВЛЕНИЙ».

СПОСІБ 2
Другим варіантом було перегорнути шапку і вдягнути матерією на голову, а теплим хутряним околишем угору.

У передмові до книги «Скарбниця» Іоанікія Галятовського, де йдеться про герб Війська Запорозького «лицар з самопалом», згадується спосіб носіння шапки «догори дном».

«Через те Стефан Баторій, король польський, Запорозькому війську дав за герба при печаті рицаря із самопалом на рамені, при боці — шабля, а на голові має він перекривленого ковпака, оскільки рицарі запорозькі не тільки в полі, але й на морі з неприятелями воюють, самопалами стріляють і шаблями неприятелів стинають, також галери й каторги турецькі на морі, на кшталт перекривленого ковпака, догори дном перекривлюють і в морі затоплюють, і міста турецькі й татарські здобувають і, на кшталт ковпака перекривленого, ті міста перекривлюють».

Збереглося чимало документів часів козацько-московських конфліктів та  періоду Руїни, де можна зустріти відтиски гетьманської печатки з силуетами козаків. Іван Виговський та Юрій Хмельницький писали один одному гнівні листи, прикладаючи печатку з воїном, у якого шапка лежить на голові. Коли султан українського походження Мехмед IV отримував від Петра Дорошенка пропозиції об’єднатися проти Московії та Речі Посполитої, він теж бачив на відтиску козака з дивним головним убором.

Шапка хутром нагору також зустрічається на відтисках Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Мазепи та Данила Апостола.

Моду носити шапки хутром нагору в Війська Запорозького наслідували еліти Речі Посполитої та Московії. На Стокгольмському сувої видно, як шляхтичі клали шапку на голову, навіть сидячи на коні посеред королівської шлюбної процесії.

Автор Encyklopedja staropolska ilustrowana наводить цитату ксьондза Кітовича, який у 18 сторіччі збирав описи старих звичаїв польської шляхти. Перераховуючи варіанти носіння шапок, він пише «або пласко залишивши на голові, проти сонця утримували».
 

А ДЕ ШАРОВАРИ?
Нічим не підтвердженою фантазією є образ козака у великих шароварах часів Сагайдачного–Хмельницького й до Івана Мазепи. Грунтується вона на творах мистецтва, які умовно зображують гардероб козацтва, що склався наприкінці 18 — на початку 19 сторіччя під впливом війн з Османською імперією і перебування за Дунаєм.

Від Середньовіччя до 18 століття в Європі були популярні вузькі штани — шосси. Носили їх аристократи і військові, зокрема угорські піхотинці. Тому цю модель іноді називають «угорською». З невеликими змінами модель прижилася серед українського козацтва.

Французький інженер та картограф Гійом Левассер де Боплан, автор першої рукописної карти України і «Опису країн Королівства Польщі», в згадці про одяг козаків пише про d’vn caleçó — вузькі штани.

Штани повторювали силует ноги і зав’язувалися на поясі шнуром. Пошиття «угорської» моделі не потребувало великої кількості тканини, тобто зменшувало вартість. Тож дозволити їх собі могли навіть селяни та небагаті мешканці міст, які не хотіли відставати від моди.

Певне уявлення про одяг козаків часів Визвольної війни дають картини європейських художників, зокрема очевидця подій — голандця Ван Вестерфельда. Козаків зображували у короткому верхньому одязі: сермязі, жупані чи доломані. Тож добре видно, що внизу вони мають комфортні неширокі штани.

У джерелах, що стосуються козацтва, ми до кінця 17 сторіччя не зустрінемо жодного зображення широких шароварів з матнею.

У місті Дубно, що на Волині, були знайдені рештки таких вузьких штанів 17 сторіччя. Реконструктори з «Печерської сотні Предримирського» пошили подібні штани, спираючись на кравецькі книги того періоду. За досвідом кількох походів ті визнані зручними.
 

ПРО ЩО НЕ КАЗАЛИ В ШКОЛІ?
Панчохи були неодмінним атрибутом гардеробу не тільки в Західній Європі 17 століття, але й на території України. Шкарпетки тоді ще не винайшли, а онучі не носили. Аби взуття не натирало і не псувалося від поту, вояки й цивільні вдягали панчохи.

Універсал Богдана Хмельницького 1655 року від 26 листопада «Про заборону козакам вимагати від київських міщан підводи і данину» містить окрему заборону: «ані чобот і панчох і інших вимислов витягати не важили».

Робили панчохи з вовни та навіть шовку. У 18 сторіччі модними стали червоні панчохи, як у козака Мамая на картині невідомого художника.

Іноді на зображеннях Мамая видно, що на панчохи в нього вдягнуті постоли — взуття зі шматка сиром’ятної шкіри, яке кріпилось мотузкою до литки. Постоли були дешевші за чоботи та зручні для ходіння, навіть у горах. Такі носили карпатські опришки.

На ілюстраціях:
1. Гравюра, що зображує козака 1620-х років, «Вѣршѣ на жалосный погребъ Зацного Рыцера Петра Конашевича Сагайдачного». Джерело: Національний музей Тараса Шевченка
2. Шапка, що лежить на голові, зображена на військових печатках гетьманів Івана Виговського, Юрія Хмельницького та Петра Дорошенка. Джерело: Блог спільноти історії та реконструкції козацької доби / 17c.in.ua
3. Тарас Тимчак зі Львова показує два козацькі способи носіння шапок. Фото: Сергій Шаменков
4. Фрагмент «Стокгольмского сувою», 1605 рік. Джерело: The Royal Armory, Stockholm / Wikipedia
5. Фрагмент мапи Боплана. Зверніть увагу на штани. Гравюра Вільгельма Гондіуса, приблизно 1640 рік. Джерело: Блог спільноти історії та реконструкції козацької доби / 17c.in.ua
6. Фрагмент атласу голландського картографа Яна Блау 1667 року. Джерело: Blaeu, W & J / Wikipedia
7. Козаки з гравюри Абрагама ван Вестерфельда, надвірного художника литовського гетьмана Януша Радзивілла (перша половина 17 сторіччя). Блог спільноти історії та реконструкції козацької доби /17c.in.ua
8. Реконструкція зовнішнього вигляду козака 17 століття. Фото: Військово-історична група «Курінь печерської сотні Опанаса Предримирського» / 17c.org.ua
9. Крій, опублікований в Gutkowska-Rychlewska M. Historia Ubiorow. – Wroclaw, 1968. – S. 526
10. Малюнок з таблиці у Глухівському замку, перша чверть 17 століття. Джерело: Джерело: Блог спільноти історії та реконструкції козацької доби / 17c.in.ua
11. «Козак Мамай», картина невідомого художника. Джерело: Wikipedia

Джерело