У шлюбі я живу вже 10 років з Андрієм. Мій чоловік дуже добре заробляє, а я всі роки сиділа вдома. Нещодавно Андрій сказав, що приведе додому іншу жінку, вона буде нашою домробітницею. Я дуже зраділа,
Я вийшла заміж за свого чоловіка майже 10 років тому, зараз мені 32 роки. У мене є двоє дітей, шести і чотирьох років, і дуже добрий
чоловік, адже Андрій хороша людина.
Ось уже 7 років я сиджу вдома і не працюю. Андрій – директор великої будівельної фірми, тому заробіток у нього дуже хороший. Не
буду вдаватися в подробиці, але про такі гроші я й мріяти раніше не могла раніше, до заміжжя я жила не дуже добре. За всі ці роки
жодного разу у мене не виникло потреби, щоб мені довелося виходити на роботу.
Я маю такий характер, що люблю спокійне життя, мені дуже подобається бути домогосподаркою, я присвячую весь свій час лише своїй
сім’ї. Мені подобається присвячувати весь свій час своїй родині.
Я намагалася завжди бути у всьому ідеальною дружиною: завжди у мене чисто, випрано, випрасувана білизна, смачно і ситно.
Андрія це теж влаштовувало, до певного моменту. Йому подобався домашній затишок, який я вміла створити, високий комфорт і
можливість повністю розслабитися і відпочити в рідних стінах.
Але сидячи з дітьми, контролюючи готування їжі і роботу пральної машинки, я абсолютно забула про себе. Я поправилася, давно не
стригла волосся і не фарбувала волосся, про манікюр я взагалі мовчу. Ось і чоловік помітив ці зміни, не в кращу сторону. І нещодавно
запропонував мені, найняти мені домробітницю, щоб розвантажити побут, тоді у мене буде час зайнятися своїм зовнішнім виглядом, адже вона робитиме всю роботу в нашому домі. І так як він добре заробляє, він цілком може оплатити і домробітницю, і мої походи в
салони краси.
Я дуже навіть не проти, давно хочу сходити на манікюр, і до перукаря. Та й на фітнес я б із задоволенням походила і басейн. Але є одне
але. Я дуже люблю свій будинок, я в кожну дрібницю вклала свою душу. І мене просто засмучує лише одна думка, що господарювати
на моїй кухні і лазити по моїм шафам буде абсолютно чужа для нас жінка. Тим більше що домашні турботи мене ні крапельки не
втомлюють. Навпаки, мені це тільки в задоволення.
Хто його знає, що ця жінка буде робити з нашими речами, коли нікого не буде вдома. А ще я хвилююся, що вона може не так добре
поводитися з моєю дитиною, у нашу відсутність. Якщо старший ще зможе мені щось розповісти, то молодший поки не вміє
висловлювати свої думки, він нічого зовсім мені не розкаже.
Ми вже кілька разів обговорювали цю тему, у чоловіка звичайно досить таки вагомі аргументи щодо цього. Але я все ніяк не можу з ним
погодитися. Мені одночасно хочеться знову бути красунею, але я дуже ревно ставлюся до всього, що мені дороге. Ось така я власниця.
Але нічого не можу з собою вдіяти.
Ось тепер думаю, який вихід можна було б знайти, щоб і чужу жінку у свій дім не пускати, і щоб на все часу вистачило, щоб себе в
порядок привести? Боюся, що можу щось упустити у вихованні дітей, постійно хочу все контролювати. Але і від такої можливості
відмовитися не можу.
Бабусь наших підключати до цього не варіант, це ще гірше, ніж чужа домробітниця. Я дуже люблю наших мам, але нехай вони
господарюють у себе. Може віддати дитину в садок? Старший в наступному році у же в школу йде. Може почекати ще трохи? Пізніше
буде більше вільного часу. Нікуди спортзал від мене не дінеться. Адже у мене чоловік, а інша чужа жінка в домі це не добре. Як
вважаєте? Я права?
Ukrainians.Today
Фото ілюстративне – pixabay.
