ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Зустріч луцької молоді із представниками 35-ї сотні Самооборони Майдану «Волинська Січ» відбулася 19 лютого у Палаці культури міста Луцька, - йдеться в матеріалі Волинських новин.

Перед початком зустрічі вихованці луцьких навчальних закладів оглянули фотовиставку Олександра Тимошенка «Розстріляний Майдан».

Як зауважив директор Центру національно-патріотичного виховання дітей та молоді у місті Луцьку Богдан Бальбуза, минуло кілька років і, на жаль, велика частина молоді не зовсім розуміє, чим саме була Революція Гідності, як вона починалася, хто її починав і чого прагнули люди, які стояли на Майдані. Отже, сьогодні молодь міста мала нагоду поспілкуватися з учасниками Майдану, представниками сотні «Волинська Січ» Павлом Данильчуком, Петром Жовтовським та Олександром Нечипоруком.

Павло Данильчук розповів, що основою 35-ї сотні стали активісти «Національного альянсу». Сотню формували за територіальним принципом з вихідців з етнічної великої Волині – Волинської, Рівненської та частини Тернопільської і Хмельницької областей. Офіційно вона була створена 24 січня 2014 року, вже після «Вогнехреща» та перших жертв серед майданівців, коли протестувальники зрозуміли, що рубікон перейдено і вони опинилися поза законом для тогочасної влади. Незважаючи на невелику кількість учасників (від 30 до 70 осіб у різний час), сотня була дуже активною, виконувала завдання різноманітних штурмів та сутичок з міліцією. Він наголосив, що правоохоронці на той час стріляли не гумовими, а металевими кулями і саме такою кулею вибили око Петру Жовтовському.

Згодом частина сотні поїхала на Волинь, щоб розгортати революційну боротьбу у регіонах, тож Павло Данильчук під час найдраматичніших днів Революції 18-20 лютого, коли мирний марш перетворився на криваву м’ясорубку, перебував у Луцьку. У ці дні сотня, яку на той час очолював Пегас (Олександр Гуч), зазнала значних втрат, перебазувалася на Майдан, брала участь в обороні Майдану, під час якої гинули її представники, зокрема Олександр Капінос, який загинув 19 лютого 2014 року. Згодом частина сотні на чолі з Володимиром Пастушком зголосилася до лав Нацгвардії, частина пішла у батальйон «Азов».

Уродженець Кременеччини Петро Жовтовський розповів, що Майдан для нього почався після побиття студентів, коли пролилася перша кров. Тоді він зрозумів, що не можна сидіти вдома тоді, коли руйнується держава і правоохоронні органи чинять безчинства. На Майдані він отримав перше бойове хрещення, контузію, побачив страх та відчай в обличчях тих мерзотників, які в повній амуніції боялися хлопців з дерев’яними щитами, дерев’яними кийками та примітивними засобами оборони.

Мирна хода 18 лютого була рішучим кроком з боку протестувальників, адже за тиждень до того вони робили схожу акцію і дали останній шанс владі. Це було лицарським попередженням, тому що влада знала про кількість майданівців, о котрій годині і куди вони йтимуть. Дві тонни боєприпасів тоді прилетіли з Москви разом з «чорною ротою», яка вбивала майданівців. Петро Жовтовський наголосив, що вже з перших днів гумовими набоями стріляли лише одиниці серед правоохоронців, а решта – беркутівці зі сходу та Криму, стріляли бойовими набоями не для того, щоб уразити, а для того, щоб вбити.

«З цими псами ніколи не варто домовлятися, тому що, якщо ви хочете жити у сильній та великій державі, перш за все треба показувати свою силу та свій дух. Я не раз бачив, як правоохоронці втікали від нас, кількох десятків хлопців, коли їх було декілька сотень», - розповів учасник Революції Гідності, наголосивши, що за гідне життя для себе потрібно постійно боротися.

«Влада, яка є сьогодні, і наступні влади завжди боятимуться вільних людей. Вільного можна лише убити і це знають усі попередні і всі майбутні влади. Якщо виходять тисячі і мільйони, з ними нереально щось зробити. Якщо виходять десятки і сотні, їх можуть знищити, а ЗМІ у сусідніх країнах цього навіть не покажуть», - відзначив Петро Жовтовський.

Він закликав молодих лучан змінювати себе та суспільство вчинками, а не порожніми балачками та побажав молодим людям сили та міцності. Небесна Сотня, з його слів, посіяла те зерно, з якого проросте могутнє дерево і дасть плоди – йдеться про майбутню могутню, найкращу у Європі державу.

Олександр Нечипорук зізнався, що раніше не був учасником патріотичних організацій та рухів. Але завжди був патріотом та цікавився історією України. Так, про вояків УПА та визвольний рух йому розповідав дідусь.

Наприкінці січня 2014 року він приїхав на Майдан, де приєднався до сотні «Волинська Січ», потім захворів та півтора тижні лікувався вдома. Він думав, що мирна хода 18 лютого виглядатиме так, як і попередні – не відбудеться нічого страшного. Втім, диктаторська влада перетворила її на м’ясорубку. 19 лютого він знову приїхав з побратимами у Київ і 20 лютого на вулиці Інститутській разом з ними отримав декілька вогнепальних поранень, найсерйознішими з яких були кульові поранення ноги та руки. Ногу він лікує вже протягом чотирьох років, нещодавно повернувся після четвертої операції з Америки.

На запитання про те, чи не шкодує він про зроблене, зважаючи на те, скільки болю довелося витерпіти, він відповідає, що не шкодує, а пишається своєю участю в історії, яку вершила Небесна Сотня, яка дійсно відродила націю. Увесь світ завдяки цьому дізнався про існування українців. Перебуваючи на лікуванні у США, Олександр Нечипорук чув від американців, що вони тепер побачили, що українців – це не росіяни, а окремий народ.

«Зараз наша нація відроджується і це як пластилін у наших та ваших руках: від вас залежатиме майбутнє держави, як ви її зліпите», - зазначив представник сотні «Волинська Січ».

Він наголосив, що Янукович, як і будь-який інший диктатор, не зміг впоратися з волею народу навіть зі своєю кишеньковою армією посіпак. Цей приклад показує, що будь-хто з владців, хто піде проти народу – не вічний і його можна усунути. Головне, мовляв, що суспільство розвивалося у вільному дусі і пам’ятало про те, хто ми є.

Після спілкування з учасниками Революції Гідності цього відбувся перегляд документального фільму «Зима у вогні».