Україні вдалося скоротити залежність від дизельного пального з Росії. "Труба Медведчука іржавіє". Подробиці
Україна зберігає залежність від постачання дизельного пального. За підсумками 11 місяців 2021 року імпорт склав 85% від балансу ринку (84% у 2020 році). Водночас у структурі постачання відбулися позитивні зміни, зазначають у Консалтинговій групі "А-95, повідомляють Патріоти України з посиланням на Ліга.нет.
За даними аналітиків, частка російського імпорту знизилася до 24% (1,779 млн т), тоді як у 2020 році було встановлено історичний рекорд постачання із РФ – 2,614 млн т, що становило 35% ринку. Максимальна частка російського ДП була досягнута у 2018 році – 40% (2,597 млн т).
Падіння постачання з найбільшого джерела призвело до збільшення імпорту дизпального через морські порти з 775 000 т у 2020 році до 1,1 млн т за 11 місяців 2021 року. Частка цього каналу постачання ринку зросла з 10% до 15% відповідно.
На максимальних оборотах протягом останніх семи років перебуває і українська нафтопереробка.
"Головною причиною позитивних змін у структурі постачання стала зупинка прокачування дизпального нафтопродуктопроводом "Прикарпатзахідтранс" 9власником котрого через підставних осіб називають Віктора Медвечука). Відповідно, це і є необхідна, нехай і не цілком достатня умова для збереження та подальшого розвитку диверсифікації джерел постачання пального до України", – вважає директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн.
На думку експерта, Кабмін як мінімум повинен продовжити 4%-е мито на трубопровідні постачання російського дизпального, дія якого закінчується 31 грудня 2021 року.
"Скасування мита відкриє шлях масованим прокачкам обсягом 100 000-150 000 т дизпального на місяць, що у сумі із залізничними постачаннями збільшить частку Росії до 50% українського ринку. Це дуже небезпечно, особливо в умовах нової політичної ескалації", – вважають у "А-95".
Куюн зазначає, що для зниження імпортозалежності у паливній сфері уряд має стимулювати збільшення нафтопереробки шляхом захисту внутрішнього виробника, а також за допомогою стимулюючих тарифів на імпорт сировини та експорт нафтопродуктів.
