Українська Атлантида: чому Бакота притягує, як магніт
Затоплене село Бакота в Хмельницькій області називають Української Атлантидою. Через будівництво Дністровської ГЕС з карти зникло 28 сіл за течією Дністра. Тепер колишні жителі показують на водну гладь, коли говорять про свої будинки, а в місцевий скельний монастир, перша офіційна згадка про який датується XI століттям, – приїжджають люди з різних куточків світу, щоб відчути неймовірну енергетику.
Ми ж розповімо вам містичні легенди і місцеві таємниці Бакоти.
Зараз це – Дністровське водосховище, а в народі "Бакотське море". Його площа – 1600 гектарів, а глибина досягає 50-ти метрів. Ще 37 років тому в цій долині жили люди, поки радянська влада не вирішила затопити долину для потреб гідроелектростанції. Евакуювали 68 сіл, але на дні водосховища залишилася лише третина. Серед них і Бакота, заснована ще в XII столітті.
"Я своїми руками руйнував ту хату, де 27 років моїх пройшло. Можливо, тоді я не зовсім ще розумів (був ще студентом), я розумів, що це державна програма, це так треба було, але у людей старшого покоління, чиє коріння так глибоко вросло в цю землю, це було насправді жахливо, важко і разом з тим страшно. Я втратив свою малу Батьківщину", - говорить уродженець Бакоти Тарас Горобняк.
Як затопили рідне містечко - пам'ятає і Валентина Крижаневская. Тоді їй було 15: "Я раділа, бо ми вийшли на гору - нові друзі, новий будинок. Ми молодь - були веселі, а дід і баба не хотіли в 70 років йти і ставати переселенцями".
Під товщею води практично нічого не залишилося, запевняють старожили. Перед затопленням кожен будинок, сарайчик, сад і навіть кладовище зрівняли з землею. Біоенергетики вважають, що затопили тут все не дарма.
"Була висока ймовірність зростання енергетичного потоку, який міг згодом поглинути в себе все навколо. А боротися з енергією, яка непідвладна людям, можна тільки за допомогою стихій: води, вітру, вогню і землі. Таким чином, - Бакоту наздогнав, так би мовити, штучний апокаліпсис - затоплення енергії водою", - говорить Аллайя, біонергетик-екстрасенс.
Єдине, що вціліло і не пішло під воду - це скельний монастир, розташований на висоті 50-ти метрів.
Якимось дивом вода підійшла тільки до його підніжжя. Зараз в трьох невеликих скельних кімнатках збираються віруючі різних конфесій. Хоча в XV столітті тут зіткнулися дві релігії: православ'я і католицизм. І практично погубили Бакоту. Тоді разом з поселенням віруючі громили і цей монастир. Уцілілі ченці розбрелися по інших обителях.
"Видовбані "дірки", як ми говоримо на них, - це поховання ченців. Ченці тут молилися і готували собі місце для поховання. У печері є ніша, яка закрита плитою, під якою поховано залишки мощей ченців", - розповідає Сергій Горулько, працівник Національного Парку "Подільські Товтри".
Аллайя, біонергетик-екстрасенс каже: "В монастирі, в печері, дуже добре вібрують молитви і язичницькі замовляння. Адже відразу біля входу в неї відчувається вікова сила ввібрали в себе каменів і намоленность цього місця".
А заворожує тут все: і сланцеві скелі, і ліси, і безмежна водна гладь. У перекладі з давньоруської "Бакота" означає - бажане місце.
"Це місце, як магніт. Воно притягує. І неможливо періодично сюди не приїжджати", говорить туристка Ірина Марунчак.
"Це заворожуюче! Це щось неповторне. Немов в казку потрапила, навіть не в казку, - це святе місце, тут не передати словами, що відчуваєш. Це просто неймовірно!", - ділиться враженнями туристка Дар'я Москаль.
