В історичній частині Луцька заховані коштовності?
Під час круглого столу щодо ситуації, яка склалася внаслідок проведення ремонтних робіт на пам’ятці національного значення «Монастир бригідок», що на території державного історико-культурного заповідника у Луцьку 9 лютого, краєзнавець Ігор Левчук розповів, що площа приміщення становить 4 тисячі метрів квадратних, 3071 метр квадратний передавався єпархії УПЦ КП під монастир, який, з його слів, складається лише з двох осіб. Пізніше 836 метрів квадратних були передані державному історико-культурному заповіднику, який там зберігав фонди. Їх два роки тому, зі слів Левчука, «просто викинули» - йдеться про велику кількість артефактів. Краєзнавець повідомив, що монахи зривали підлогу, шукаючи золото, скарби, які там, з його слів, дійсно були. Про це йдеться в матеріалі Волинських новин.
Раніше в обласному управлінні культури одним зі завдань визначали проведення археологічних досліджень на території пам’ятки.
«Проведення будь-яких земляних робіт, пов’язаних з благоустроєм території та прокладанням мереж необхідно погодити з дочірнім підприємством «Волинські старожитності» державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України»», - процитував він один з документів.
Ігор Левчук розповів, що дозволів на проведення робіт на об’єкті насправді не було. Так, навіть передача приміщення не була погоджена з міністерством культури. Роботи у приміщенні велися ще з 2007 року без жодних погоджень. В акті за підписом директора історико-культурного заповідника Павла Рудецького, складеному у 2007 році, йдеться про те, що роботи є самочинними, а купол, який привезли на території пам’ятки, привезений також самочинно. Єпархія повинна була також обґрунтувати доцільність виділення такої кількості площі для монастиря.
У відповіді від Мінкультури від серпня 2017 року йдеться про те, що згідно з результатами перевірки електронної бази міністерства встановлено, що надходжень реставраційних завдань, відповідної проектної документації, а також дозволів щодо здійснення робіт на пам’ятці архітектури національного значення «Монастир бригідок» міністерство не надавало.
З його слів, два місяці тому спільна американсько-українська експедиція у Старому місті проходилася вздовж берегу Стиру під колишньою Луцькою тюрмою і виявили, що воно всипане кістками (експедиція стосувалася виявлення невідомих поховань). Тобто, у 2007 році, коли розпочиналися роботи у монастирі, кістки вивозили вантажівками.
Зі свого боку, начальник відділу збереження історико-культурної спадщини міськради Петро Троневич назвав цю інформацію нісенітницею.
Ще у 2011 році до управління культури ОДА зверталися з пропозицією створення музею «Луцька Голгофа» - цей меморіальний комплекс повинен був включати в себе Луцьку в’язницю. Історію монастиря бригідок та меморіальний комплекс на Гнідавській гірці, де у 1941 році були розстріляні не лише в’язні Луцької тюрми, а й знаходився шталаг, від якого лишилося 10,5 тисячі безіменних могил. На території монастиря бригідок було локалізовано 19 розстрільних ям, тобто, всі ремонтні роботи, які відбуваються нині у приміщеннях, фактично відбуваються на кістках.
З понеділка у прокуратуру планують передати матеріали щодо зловживання службовим становищем. У тому числі, єпархії УПЦ КП, яка проводила там самочинні роботи. Наприклад, заборонено у таких об’єктах вставляти пластикові вікна.
Начальник управління містобудування та архітектури міськради Леонід Герасимюк зауважив, що перш за все необхідно визначити, що саме робиться на об’єкті, адже є проект реставрації. Він пропонував зробити звернення до авторського нагляду, щоб дали заключення про те, чи відповідає виконана робота проекту реставрації (облаштування душової та пластикових вікон, мовляв, очевидно не відповідають такому проекту). На його думку, пам’ятка національного значення повинна бути збережена, до того ж, споруду оточує низка об’єктів, які мають велике значення для заповідника і міста, тож роботи потрібно проводити у комплексі з існуючими об’єктами, що оточують пам’ятку.
Художниця Наталія Кумановська зазначила, що історична ділянка древнього міста позбавлена археологічного нагляду. Раніше під час проведення будь-яких ремонтних робіт мешканці мікрорайону постійно щось знаходили - виявляли навіть діаманти, а одного разу, проводячи газопровід, знайшли під порогом будинку срібну чашу. Пізніше під час будівництва будинку Голєвих виявили старовинний архітектурний комплекс. З її слів, у підвалах знаходили пляшки з доларами та інші скарби (залишки колишнього єврейського гетто). Також вона розповіла про трупний запах, який відчувався на березі Стиру поблизу колишньої тюрми за часів її дитинства.
Отже, відсутність археологічного нагляду в історичній частині Луцька вона вважає причиною корупції. Ремонт приміщення монастиря бригідок, на її думку, є лише прикриттям для знищення Старого міста.
Учасники круглого столу вирішили звернутися з проханням викласти усі документи щодо робіт у публічний доступ та визнали, що виникає багато питань щодо передачі всього комплексу монастиря бригідок одній структурі (Волинській єпархії УПЦ КП). Також депутат міськради Павло Данильчук відзначив, що частина архітектурних знахідок, які зберігалися у приміщеннях монастиря бригідок, невідомо де зараз знаходиться. Отже, виникає питання про те, куди перевезли ці артефакти після того, як приміщення передали у користування єпархії. Планують відстоювати ідею створення музею у частині приміщень пам’ятки.
Нагадаємо, інженер з технагляду за всіма спорудами, які перебувають у користуванні Волинської єпархії УПЦ КП Надія Мироненко стверджувала, що Мінкультури погодило облаштування хостелу у приміщеннях пам’ятки. Після словесної перепалки з учасниками засідання, вона покинула кабінет ще до завершення обговорення.
Своєю чергою, засідання проігнорували представники управління культури ОДА, тож учасники круглого столу порушуватимуть питання про їхню відставку.
