В суботу я приїхала без попередження і застала у батьків свою сестру, в руках у неї були дві повні сумки, я думала, що це вона батькам щось привезла, а виявляється, це вона від батьків стільки всього
Ми з чоловіком живемо окремо, квартиру купили собі самі, так як ні мої батьки, ні батьки чоловіка, не мають змоги допомогти. Наші з чоловіком батьки вже пенсіонери, звичайно, їм важко жити на одну пенсію. Ми з чоловіком обоє нормально заробляємо і завжди при нагоді намагаємося допомогти батькам, не тільки грошима, а й одягом і продуктами.
Батьки чоловіка категорично відмовляються від будь-якої допомоги, завжди говорять, що вони якось обійдуться своєю пенсією, щоб ми витрачали гроші на себе і дитину. Вдалося лише одного разу умовити їх прийняти від нас у вигляді подарунка до річниці їхнього спільного життя, путівку в санаторій. Потім довго ще дякували, що так добре відпочили. Свекри постійно нам намагаються допомогти, хоч дрібничкою, але вони вважають це своїм обов’язком.
Мої батьки – зовсім інші, тато і мама охоче приймають допомогу, більш того, постійно люблять розповідати, які у їхніх знайомих хороші діти, як допомагають батькам постійно, як все купують. І це при тому, що тільки за останні два роки ми купили їм мікрохвильовку, новий телевізор, недавно купили новий диван, не рахуючи допомоги по дрібницях, всякі продукти і одяг.
Мені для них не шкода, адже це мої батьки, та й чоловік немає нічого проти. Але нещодавно я зрозуміла, що значну частину всього, що ми їм купуємо, забирає моя сестра. Вона невдало вийшла заміж, має дитину, і сама не працює, і чоловік без роботи постійно сидить. То ж вона знайшла вихід – приходити до мами і забирати в неї продукти і інші речі для себе. Навіть телевізор, який ми купили мамі, сестра прихопила собі.
Дійшло про того, що мама мені дзвонить і каже, що ось у них вже два дні, як закінчився пральний порошок і питає, коли я приїду. Мені вже перед чоловіком незручно, що вони так себе ведуть.
В суботу я приїхала без попередження і застала у батьків свою сестру, в руках у неї були дві повні сумки, я думала, що це вона батькам щось привезла, а виявляється, це вона від батьків стільки всього набрала.
Тоді я зрозуміла, що сестра приїжджає до них за всім тим, що купую я, і тому мама і робить мені замовлення то на дорогий пральний порошок, який швидше закачується у них, ніж у мене, то на продукти, яких для двох начебто і забагато, але я якось про це не замислювалася до цього моменту.
Я була щиро обурена, висловила все, що думаю про цю ситуацію і про свою сестру. Сказала, що більше допомагати не буду. Тепер мама зі мною не розмовляє, вона вважає, що я зрадила свою родину.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
