Вечеряв у вірменському ресторані. Його власник спитав, шо я думаю про Томос. Уважно слухав. Потім посміхнувся..
Ну от, вечеряв у порожньому вірменському ресторані. Його власник – старий знайомий – спитав шо я думаю про Томос.
Уважно слухав. Потім посміхнувся:
– Якби українці не ходили до московського патріархату, то не треба було б і Томосу. Жодної московської церкви тут би не було…
А й справді: вірмени не ходять до церков МП. І тому у Вірменії з цим жодних проблем. Логічно!
– Як можна ходити в церкву, яка не визнає саме існування української нації? – притискає далі приятель.
Не знаю. І на такі питання не ображаюся.
Бо саме ця вірменська родина була справді готова до вуличних боїв у березні 2014 – якшо русскіє зайшли б у Київ. Саме цей ресторан тієї ж весни заявив, що його підвальні приміщення – це бомбосховище для цілого житлового кварталу. Тоді це зворушило навіть Кличка – був такий “завоборони столиці”.
– Ми щороку ходимо на Хресний хід Київського патріархату, – нагадує. – Я перепитав багатьох знайомих у владі: “Ти йдеш?” – “Ні”. Чому українці не йдуть на свій Хресний хід?
Може зайняті?
– Вірменам не потрібен Томос. Визнайте себе САМІ.
Rostyslav Martynyuk
