ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Дитинство – найпрекрасніша пора, де відбувається маса всього цікавого: нові емоції, подарунки, відчуття свята, традиції, які залишаються на все життя та багато іншого. Саме тому до свята Христового Воскресіння "Конкурент" запитав у відомих волинян, яким же було святкування у їхньому дитинстві, що пам'ятають, а яких традицій дотримуються й донині.

АЛЛА НАДТОЧІЙ (ДЕПУТАТ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ)
Великдень – свято, яке особливо люблять у моїй родині. Ще з дитинства я пам'ятаю запах пасок, які підрум'янювались у бабусиній печі і те, з яким нетерпінням я чекала того моменту, коли розмальовані мною яєчка, ставали різнокольоровими. Ми завжди ходили з батьками на всенічну, а вранці усією родиною молились і снідали. За звичаєм, спершу пробували свячене, а потім визначали, чия ж крашанка найміцніша.
Традиції, які пам'ятаю з того часу, підтримую і в своїй сім'ї: щороку ми усі разом розписуємо писанки, ходимо до церкви і разом зустрічаємо за святковим столом новий день – з вірою і особливим піднесенням. Весна і відчуття дива і надії, яке буває тільки у Великодні дні, а ще ті, кого любиш – це той заряд, який надихає мене, є тим об'єднуючим началом, яке згуртовує не лише кожну родину, а й нашу націю. Усім українцям зичу в ці дні бути разом із своїми родинами та близькими, світлих і радісних емоцій, віри і любові!

РОМАН КОПИТКО (ГУМОРИСТ, ЧЛЕН КОМАНДИ "ЗАМОК ЛЮБАРТА")
Для мене в дитинстві свято Пасхи асоціювалося з поїздкою до бабусі і дідуся в село Іваничі, де збиралася вся родина з різних куточків України. Традиції для мене є незмінні – піти до церкви, що я роблю нечасто, і посвятити пасхальний кошик. Завжди здається, коли батюшка святить пасху священною водою, то на мене води попадає найбільше (сміється – К.). Обряди – це звичайно ж битва крашанками і де б не був в гостях завжди скуштувати шматок пасхи.

ОЛЕКСАНДР ВОВЧЕНКО (НАЧАЛЬНИК УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ)
Я виріс на Київщині, в сільській місцевості (цього місця навіть на карті немає), в нас всі церковні свята були не такого масштабу як тут на Волині. Я взагалі з деякими традиціями саме на Волині вперше й познайомився. Для нас пасхальне свято завжди було сімейним. Мама завжди пекла паску, вранці в неділю ходили до церкви, яка знаходилась за 6 кілометрів від нас, аби посвяти, потім приходили додому і звичайно ж куштували це все. У віці 12-13 років ми з друзями, виходили на природу десь до озера і робили такий собі пікнічок. Потім десь близько 5-6-ї години вечора збиралися на товариський футбольний матч між батьками і дітьми. Формували команди і грали. А якщо хтось із батьків не грав у футбол, то виступав у ролі вболівальника. Загалом Пасху, як і Новий рік та Різдво я розцінюю як сімейне свято.
Цього року, на жаль, не вийде його провести з сім'єю. Дружина з сином будуть святкувати Пасху без мене, але батьки пообіцяли, що приїдуть, тому вони не будуть самі.

ІГОР АЛЕКСЄЄВ (ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ)
На Пасху зазвичай їздили в село, де й святкували. В селі атмосфера цього свята особлива. Дід любив пожартувати й часом брав дерев'яну писанку, а ми, діти, дуже дивувались її міцності. Накривали столи, ходили в церкву, молились, святкували… Загалом Пасха це дуже світле й добре свято!

СЕРГІЙ ТОРЧИНСЬКИЙ (ПАТРУЛЬНИЙ МІСТА ЛУЦЬКА, ПРИЗЕР "ІГОР НЕСКОРЕНИХ")
О, в дитинстві я завжди святкував у бабці. В нас була традиція – вибрати найсильніше яйце і битися з товаришами. Хто виграв, той і їсть побите яйце.

СЕРГІЙ ШАРАЄВСЬКИЙ (ПАСТОР ЛУЦЬКОЇ БІБЛІЙНОЇ ЦЕРКВИ, РЕЖИСЕР)
Я ж протестант, то в нас обрядів особливих немає. В неділю вранці йдемо на святкове бослужіння, слухаємо проповідь, співаємо християнські пісні поклоніння Господу. Вдома обідаємо. Все.
Менше обтяжуємося дотриманням традицій, більше думаємо про саму суть свята. А вона у чуді воскресіння Ісуса Христа, й значенні цієї події для людства.

ГАЛИНА ПАДАЛКО (ВЕДУЧА ТОК-ШОУ "ПРОТИЛЕЖНИЙ ПОГЛЯД LIVE")
В дитинстві разом з бабусею пекли паски, фарбували яйця і ходили з кошиками до церкви. Зараз якось розумію, що треба мати Бога в серці і жити за Його заповідями, а паски і верба в фб і, загалом, в житті це часто-густо таке фарисейство.

МИКОЛА ЯРУЧИК (ДЕПУТАТ ЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ)
Не знаю, чи то правило, чи традиція, але перед Пасхою я ходжу до церкви. Також стараюся постійно тримати порядок. Люблю, коли панує лад і все чітко. От саме перед святом, зазвичай, ще більша увага до благоустрою і ладу вдома і на окрузі вже 8 років. Не знаю, чи погодні умови дозволять цього року навести порядок на окрузі до свята. На саму ж Пасху – гості, або вони до мене приходять, або я їжджу. Ось такі стандартні класичні традиції або правила. Чогось надто креативного, задається, немає.

ЖОРА ПОТАПЧУК (DJ, MC, ШОУ-МЕН)
Стосовно традицій великодніх, то я дотримуюсь закарпатської традиційності, бо звідти родом. У нас у кошики не кладуть усе, що є, а тільки паску, писанки, шоударь (копчений свинячий окіст), сир, масло, домашню ковбасу та червоне вино. Обов'язково кошика несе господар оселі. В перший день, якщо нема роботи( але такого не буває), сімейний день. А коли вдома, то є така традиція другого дня, як поливаний понеділок, коли люди обливають один одного водою чи порфіном( парфумом, і тільки виключно дівчат). Також є традиція паління скатів (шин) в пасхальну ніч.
Одним словом традицій дуже багато, однак на Волині їх нема. Тому дотримуюсь, якщо не на Закарпатті, лише традиційного кошика, і традиції його розділення за родинним колом. Ну і часом можна і парфумом добрим в гостях панянок гарних обілляти, щоб ще більш здоровішими і красивішими стали.