Вона купила яйця у старенького дідуся і пішла до дорогого ресторану. Це має прочитати кожен
Старий продавець відповів: “Пропоную взяти їх за ціною, яку ви хочете. Можливо, це хороший початок, тому що я не зміг продати жодного яйця сьогодні.”
Вона взяла яйця і пішла, відчуваючи, що перемогла. Джерело.
Вона сіла в свою шикарну машину і пішла в шикарний ресторан зі своїм другом. Там, вона і її друг, замовили все, що їм подобалося. Вони їли трохи і залишили багато того, що замовили. Потім вона пішла оплатити рахунок.
Обід обійшовся недорого, за рахунком всього 450 гривень, вона дала $500 і залишила здачу на чай.
Цей інцидент, можливо, був цілком нормальним для власника, але, дуже болючим для бідного продавця яєць.
Чому ми завжди показуємо, що у нас є сила, коли ми купуємо у нужденних? І чому ми даруємо тим, хто навіть не потребує нашої щедрості?
Я колись прочитав у Лі Куан Ю (прем’єр-міністр Сінгапуру): “мій батько купував прості товари у бідних людей за високими цінами, навіть не дивлячись на те, що вони йому не були потрібні. Іноді він навіть платив за них. Я був стурбований цим актом і запитав його, чому він це робить? Тоді мій батько відповів з гідністю: “це благодійність, дитино”
Коли в піцерії ви залишаєте 3-5 гривень на чай (так прийнято!) то пам’ятайте про це, коли біля базару проходите мимо бабусь з пучком петрушки або кропу за 2-3 гривні.
Ймовірно, більшість з вас не будуть ділитися цим повідомленням, але якщо ви відчуваєте, що люди повинні знати це – поділіться.
