«На що ти розраховуєш, те і знайдеш» ©

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС

Авторизація

Авторизуйтеся

Вона провела в комі 4 роки, “прокинулася” і розповіла правду, від якої всі завмерли

Вікторія Арлен народилася здоровою дитиною, вона любила танцювати, робила успіхи в спорті. У 11 років дівчинка захворіла на грип, вона кілька разів втрачала свідомість і навіть підчепила пневмонію, пише Newsner. Через два тижні її паралізувало до пояса. Серйозне запалення головного і спинного мозку зруйнувало все життя Вікторії.

Вона втратила здатність говорити, їсти та пересуватися. По суті дівчина перетворилася на овоч. Її годували через трубку. Сім’я Вікторії була в жаху.

Те, що сталося чотири роки потому, шокувало всіх, хто знав дівчину. У 2010 році Вікторія вийшла з вегетативного стану. “Мої батьки вірили в мене. Вони перетворили мою кімнату в лікарняну палату, дбали про мене день і ніч. Мої брати говорили зі мною і тримали мене в курсі того, що відбувалося за межами кімнати. Вони дали мені можливість набратися сил і битися з хворобою. Вони не знали, що я їх чую, але я чула”, – говорить Вікторія. Справи стали налагоджуватися в грудні 2009 року. Дівчина навчилася подавати сигнали матері. Вона поступово почала повертатися до життя.

Спочатку Вікторія поворушила пальцем, потім всією кистю. Зрештою, вона навчилася вимовляти слова, а потім – складати з них речення. Вона самостійно їла пудинг, потім перейшла на тверду їжу. Вона навчилася тримати в руці мобільний телефон і дізналася, що означає «поставити лайк» в Facebook. Незважаючи на всі ці неймовірні досягнення, дівчина все ще не могла рухати ногами. Всі фахівці, до яких зверталася сім’я, говорили одне й те саме – дівчина назавжди залишиться паралізованою нижче талії.

Але Вікторію це не зломило, вона відмовлялася прийняти діагноз лікарів. Дівчина не могла змиритися з тим, що проведе все життя в інвалідному кріслі. Вона з нетерпінням чекала повернення в школу, але в перший же день почула на свою адресу глузування. Вікторія повернулася додому повністю розчавлена, її душили сльози. В той день батьки пообіцяли дочці, що зроблять все можливе, щоб допомогти їй знову стати на ноги і повернути колишню впевненість у собі. Вони виконали свою обіцянку. Нарешті, в її житті настав переломний момент. Дівчина жила біля озера, ще дитиною вона навчилася добре плавати. Вперше вона взяла участь в змаганнях з плавання, коли їй було всього 10 років.

Після тієї перенесеної хвороби Вікторія вважала, що більше ніколи не зможе плавати. Як же їй рухати ногами! Але її брати думали інакше. У 2010 році вони кинули її в сімейний басейн. Спочатку дівчина злякалася, але це був той поштовх, якого вона потребувала. Вода дала їй не тільки свободу, а й впевненість в собі. Навіть параліч нижніх кінцівок не завадив їй плавати.

Влітку 2012 року 17-річну Вікторію включили до складу Паралімпійської збірної США. Додому дівчина привезла три срібних медалі й одне золото. Їй також вдалося встановити новий світовий рекорд.

Після цього Вікторію стали запрошувати в різні ток-шоу, у неї брали інтерв’ю журналісти. Вона розповідала світові свою історію і стала джерелом натхнення для мільйонів людей по всій землі. Однак її все ще турбувала власна безпорадність. У 2013 році вона переїхала в Сан-Дієго, щоб взяти участь в програмі Project Walk, яка допомагає паралізованим людям знову встати на ноги. Фахівці клініки скептично поставилися до випадку Вікторії. Лікар сказав, що шансів на повне одужання дуже мало. Але 11 листопада 2015 року Вікторія зробила перші кроки.

На той час дівчина провела в інвалідному кріслі вже шість років. Вона тренувалася щодня по шість годин, щоб досягти своєї мети. Повільно, але напевно у неї стало виходити. Спочатку вона ходила, спираючись на милиці. П’ять місяців потому, 3 березня 2016 року, дівчина змогла зробити кілька кроків без них. «Ходьба все ще дається мені складно, у мене залишилися значні порушення. Я ношу підтяжки, тренуюся по дві-три години в день. Бувають дні, коли мені важко встати на ноги і пересуватися, в таких випадках я використовую крісло і милиці. Але мої зусилля тепер менш помітні.

Все це вартує того. 10 років минуло з того моменту, як я могла подивитися комунебудь прямо в очі, а не дивитися весь день на чиїсь дупи». Сьогодні Вікторія є призером Паралімпійських ігор, ведучою програми для спортивного каналу ESPN. Але найголовніше – вона зуміла вижити. Її часто називають ходячим чудом і натхненням. Вона сама каже: «Я б не зробила цього сама, і я вдячна всім, хто допоміг мені. Щодня я звикаю до нової реальності. Я думала, що ці пункти 3 березня будуть моєю фінішною рискою. Але насправді вони були лише початком».

Сподіваємося, Вікторія повернеться до колишнього життя! Сили духу і сміливості їй не позичати! Ця історія – джерело натхнення. Нехай вона стане прикладом для тих, хто втратив будь-яку надію. Обов’язково поділіться цією історією з іншими! Яке враження вона на вас справила?

Пише - otozh.com.ua

 

ВСЕ БУДЕ ЛЮКС
Коментарі (0)
Авторизація
Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі