Вона щаслива поряд з Миколою і зовсім не відчуває різниці у віці. Їй з ним добре.
Дівчина, незважаючи на осуд сусідів і близьких, вийшла заміж за лісника, якому нещодавно виповнився 61 рік. Для неї цей чоловік став найріднішим у її житті…
Сталося все так, що дівчина у свої 9 років залишилася круглою сиротою. Взяла до себе дівчину тітка. Правда, у неї було своїх троє діточок, тому особливо на Марію не зважала. Лісник, що мешкав поряд, жалів дитину, яка часто виконувала непосильну роботу. Часто приносив малій з лісу гостинця. То суниць назбирає, то горіхів.
Одного разу навіть приніс мале лисеня додому. У тваринки була поламана лапка. Довелося везти лисенятко до ветеринара.
Оскільки тітка зовсім не стежила за дитиною, то лісник часом купував для дівчини деякі речі. Перед навчальним роком придбав до школи новий рюкзак і черевики. Так Марія поступово прив’язалася до чоловіка, що годився їй за батька.
Дівчина по справжньому прикипіла до нього серцем. Коли стала повнолітньою, то зізналася, що їй нікого більше не треба. Вона любить лісника Миколу.
Усі повстали проти такого вибору дівчини, засоромлювали, насміхалися. І сам Микола відмовляв Марію від такого рішення. Адже в неї все життя ще попереду. А він особливо їй нічого не може дати. Проте дівчина боролася за власні почуття і наполягала на одруженні.
І одного дня вона нишком втекла від тітки до Миколи і сказала, що більше нікуди від нього не піде. Так вони одружилися.
Через рік у подружжя появився синочок. Молода господиня навчилася давати раду у всьому. Завела господарку. Вона щаслива поряд з Миколою і зовсім не відчуває різниці у віці. Їй з ним добре. А на те, що люди часом язиками тріпають, вона не звертає уваги.
