ВСЕ найважливіше про СТРІТЕНСЬКІ свічки розповів прикарпатський священик
Чому люди вірять, що вона захищає від грому? На скільки важливо мати ї в оселі? Чи можна свічку посвячувати двічі? Про це та інше Правда.іф. розпитала в прес-секретаря Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, резидента храму Стрітення Господа нашого Ісуса Христа, о. Вoлодимир Лyкашевського.
• Отче Володимире, що людям потрібно знати про Стрітенську свічку?
15 лютого ми святкуємо празник Стрітення Господнє. Це свято являє собою неначе вінець цілого періоду літургійного року, який розпочався ще з Різдвом Христовим. Власне, й характер цього давнього християнського свята багато в чому споріднених зі самим Різдвом Ісуса, і з подією Його найменування і обрізання, і з Його Хрещенням у Йордані. Адже всі ці літургійні святкування об’єднує ідея явлення Бога в людському тілі, Його приходу у світ задля спасіння людини.
У нашій церковній традиції цього дня благословляють свічки. Ця традиція сягає XVII століття. На наших землях цієї традиції дотримуються всі: і православні, і католики. Римо-католики цього дня здійснюють похід зі свічками. Адже свічка – символ світла. Знаємо, що хоч би якою сильною була темрява, коли ми запалимо свічку, вона щезає. Власне, ця свічка повинна символізувати самого Христа, який і сам сказав, що прийшов на землю як «Світло для світу». Як бачимо із самого змісту свята, празник Стрітення продовжує ідею боговтілення; Ісус прийшов на землю, несучи людині Правду. Тому освячені свічки є знаком світла Христового.
• На скільки важливо мати таку свічку в оселі?
В нашому народі, Стрітенську свічку прийнято запалювати під час складних ситуацій. Її також називають громницею, оскільки ще з дитинства нас вчать, що якщо грім, град чи буревій – палімо Стрітенську свічу. Однак, варто пам’ятати, що суть полягає не у свічці.
Важливою є наша віра. У Євангелії ми завжди бачимо, що Господь «дає по вірі людей» не через вживання того чи іншого предмету, а через нашу християнську позицію. Тому неважливо, чи маємо ми Стрітенську свічку, чи ні. Питання в нашій довірі до Бога і в нашому розумінні, що Він є «Світлом для світу». Однак не заперечую важливості значення цієї свічки. Бо вона є знаком присутності Божого світла.
• В церкві можна побачити людей, які приносять освячувати минулорічні свічки. Чи не заборонено так робити?
Ну тут треба дивитися з практичної сторони. Насамперед, виходячи з логічних міркувань, якщо свічка була освячена минулого року, для чого її ще раз освячувати? Хіба що ми не віримо в те, що мали в домі протягом року вже освячену свічку. Тобто, свіча не стане благодатнішою від того, що ви виллєте на неї більше свяченої води: і однієї каплі вистачить.
• Якщо свічка, яку освятили минулого року не згоріла, чи потрібно купувати нову і йти посвячувати її?
Особисто я б рекомендував все ж дати можливість свічці згоріти. Дивіться, свіча – це символи Божої присутності серед нас. Чому ж вона, якою би великою не була, не може згоріти аж протягом цілого року?! Тут просто має місце все те ж вчення наших бабусь, які казати палити її в екстрених ситуація. І воно й десь має теж зміст в тому, але, якщо бачите, що вже скоро буде празник стрітення – постарайтесь допалити свічу. Це не складно: клякніть до спільної молитви, запаливши її, або ж коли є Святвечір – теж можна її запалювати.
• Тобто, якщо я маю минулорічну свічку, то вже не обов’язково купляти нову?
Ну дивіться – гріха не буде, якщо ви не захочете собі мати свічку. Але знаючи наших людей, яким важливо і кількість, і розмір свічі, це складно буде зроби. Я б просто рекомендував, не захоплюватися величезними «факелами», але купити собі нормально маленьку свічку, яка за рік спокійно вигорить і не буде жодних проблем.
• Чи правда, що свічка має певну силу?
В нашому побожному народі ходять чутки, що Стрітенська свічка має чудодійну силу. І якщо з нею зробити те і те, то буде те і те. Одначе, хотілося б застерегти всіх християн, що так думають. Бог і магія – то трохи різні речі. Свічка, яка була, така й залишається. Вона освячується нашою молитвою та благодаттю Святого Духа через молитву церкви та благословення свяченою водою.
Стрітенська свічка сильна тим, що є символом просвіченості нашого серця самим же Духом Святим. Символ має зближувати до Бога, а не віддаляти. Якщо цього немає і свічка сприймається просто як обряд або традиція, її ставлять на видному місці і не запалюють для молитви, або й кладуть десь у скриню, то вона втрачає свій зміст і перетворюється на магізм. Магізм віддаляє від Бога і цілої духовності.
Шукаймо в цьому святі найперше особистої зустрічі з Богом, нашого особистого «стрітення» з Ним. Це і буде нашим святом, нашою переміною, особливо тепер, коли вже стоїмо на порозі Великого Посту.
