Всесвіт посилає їм дітей. Смішна історія про бабу і вагітність невістки.
Баба, дізнається про першу вагітність невістки і одразу телефонує подрузі: «Так, Галю, вагітна Наталя. Щастя то яке! Нарешті Боженька послав діточок. Надіюсь, буде подібне на мене, Але ти ж нікому не кажи про це щастя”.
Галю, я її одразу попередила, щоб знала, що про вагітність нікому не можна розказувати, нікому, особливо перші три місяці. На облік підемо ставати теж під покровом ночі, в мене в реєстратурі є зв’язки. Так і сталось, за коробку “Червоного маку” все вирішила. А шо я? Я лише розказала Галі, Ліді з кутка, Марусі Петькиній і Матушці в церкві. Але це великий секрет.
Так, так, знаю, що не можна їй стригтись, фарбуватись, ноги схрещувати, як сидить, шити, в’язати, через картоплю переступати, фотографуватись… Шо ще забула? А! Любитись теж не можна! Закінчилось, вже долюбились. Можна 9 міс і потерпіти. Я Альошку налякала, що як ще раз побачу, що він її за попу щіпає, то принесу в їх спальню розкладушку, вмощусь і буду пильнувати…
Невістка вагітна 2 внуком: «Алло, Галю! Так, знов! Є контакт. Невпильнувала баба! Ну де один, там і другий. Діти – то щастя. Сказала невістка, що на цей раз не буде мене слухати, а піде підстрижеться, нігті і вії наростить. Бо всю попередню вагітність проходила, як нехлюйка, а в цю хоче бути красивою і спокусливою для Альошки. Колись чистого фартуха вділа і вже спокуслива, а тут бач шо треба видумувати? О часи пішли!»
Невістка вагітна 3-м внуком: «Алло, Галю, алло? Шось погано чую, алло! Слухай шо! Наталя з тими віями, видно, така вже Альошці гарна була, що другому внуку 3 міс, а вони вже третє склепали. Я в шоці! В неї кожна вагітність, або коли картоплю садить, або як буряки чистить. Коли вже ця богиня плодородія на город покажеться? Ну, але то щастя велике, так. А я шо? Я радію, але якось швидко все стало. Баба не вспіла оглянутись. Ну, так, два внучка є, то третя хай буде дівчинка. Галю, може і я на вії піду? Може таки ще пару раз з дідом переморгаєм, на старості років?»
Наталя чекає 4-те дитя: «Галю, за три літа штири діта! Мої діти помішались! Невістка сказала, що вона – любляча жінка. Вона Альошці дарить любов і насолоду, а він їй достаток і безпеку. Мені дід щороку сервіза дарить, а виявляється можна було безпеку заказувати. Дурдом якийсь! Вони помєдєтірували і вирішили, що родити будуть стільки, скільки вселенна їм пошле дітей. Бо вселенна їх забезпечує і оберігає. Хай би ще та вселенна їх картоплею, цибулею, буряком забезпечила, щоб нам з дідом менше тих городів тримати. Що вони будуть робить з 4-ма дітьми? Це ж їх нагодувати, вдіти, вивчити… Живе одним днем , молодьож! Роблять бабі нєрви…»
Невістка вагітна 5-м: «Галю, алло, буде п’ятий.Діду, капни мені Барбовал на цукор, бо серце зробилось, як горішок. Да, Галю, чуєш? Вони його в Непалі намедитірували. Називається «дурне поїхало в турне». Так, пам’ятаєш вони влітку «просвітляться» їздили, поки я гляділа 4 онуків? Просвітились! Поки Наталя з Альошкою, як гірські козли, по непальським схилам лазили, ці малі спиногризи всі закрутки ще в серпні з’їли. Льох пустий. Ага! Ми там з дідом від них часом переховувались, то я знаю, що кажу. Пустий!
Вони корову пробували осідлати, в неї аж молоко пропало! А кури їм зразу в жмені неслись з переляку. Вони ж бідного кота вчили плавати в цебрі з водою. Нявчик після цього заліз під стелю за образи і не вилазить. Бач, заглянув в очі смерті і став до Бога ближче. Пішли нарвали мені букетів, кажуть хотіли зробить приємно, зарази такі. Як чого я серджусь, Галю?! Як це чого? Бо букети були з цвіту картоплі! Короче, робимо з дідом паспорти і їдем в Італію на заробітки. Хоч отдихнем там трохи. Бо бачу, що Альошкіна вселенна закруглятися з подарками не збирається, а ми ще хочем пожити…»
