Вуха, свині, засушені голови: романтика як вона є
9–1 СТОЛІТТЯ ДО Н.Е. ЯБЛУКО РОЗБРАТУ
У Стародавній Греції чоловіки, бувало, любили і жінок. Щоб висловити почуття, кидали в них яблука. Появу традиції намагаються пояснити двома легендами.
Перша — про «яблуко розбрату», яке стало причиною Троянської війни. Яблуко давало власниці статус найвродливішої, тому через нього розсварилися богині Гера, Афіна та Афродіта.
Друга розповідає про войовничу дівчину Аталанту. З кандидатами в наречені вона змагалася у легкій атлетиці.Того, хто програв, чекала смерть від її спису. Але Гіппомен розкидав по дистанції золоті яблука. Аталанта їх збирала, тому відстала від суперника. Довелося виходити заміж.
Яблука і шлюб були такою стійкою асоціацією у греків, що їх потім кидали в молодят, як крупу на українських весіллях.
8–9 СТОЛІТТЯ. СУВОРА РОМАНТИКА
Чоловік у Скандинавії мав бути душевним, але сильним. Щоб висловити свої почуття до дівчини, вікінг бив її по обличчю букетом польових квітів. Також в хід йшли любовні пісні — mannsong. Їх можна було складати самому або замовити у професійного артиста — скальда. Поезія вважалася такою потужною зброєю спокуси, що в Ісландії скальдам під страхом смерті забороняли адресувати пісні чужим жінкам.
16–18 СТОЛІТТЯ. СІЛЬСЬКІ ЙОБАЇ
Аж до 18 століття в японських селах існувала традиція дошлюбних залицянь — йобаї. Дівчина засувала на ніч двері-сьодзі, а залицяльник мав голим (щоб не прийняли за злодія) пробратися до будинку і залізти до неї під ковдру.
Батьки дівчат зазвичай не заперечували, якщо йобайник не сильно шумів. Найчастіше на такі нічні візити приходили наречені, але попитати долі з неодруженою дівчиною могли й інші чоловіки.
17 СТОЛІТТЯ. ЛЮБОВНА ЛОЖКА
Залицяння у валлійців починалися з того, що юнак дарував дівчині різьблену дерев’яну ложку довжиною до 1 метра.
Символи на ложці могли висловити все, про що соромився сказати хлопець. Кельтський вузол — символ вічного кохання, дракон — готовність захищати, квітка — обіцянка відданості, ланцюг — символ шлюбу та багатодітності, хрест — знак вінчання.
Найбільш ранній збережений зразок любовної ложки датується 1667 роком.
17–18 СТОЛІТТЯ. ПУРИТАНСЬКЕ ТЕРПІННЯ
Щоб підкорити серце юної пуританки, потрібно було довести свою стійкість до спокуси.
Пару, яка висловила батькам бажання стати подружжям, залишали на ніч в одному ліжку. Чіпати один одного заборонялося. Для впевненості нареченого та наречену могли зашити в білизні або покласти між ними мішок з ганчір’ям. Якщо хлопець проявляв смирення та стриманість до спокуси лежання поруч, значить диявол ним не оволодів — йому можна довірити дружину.
Традиція досі існує в деяких поселеннях американських амішів.
ДО 19 СТОЛІТТЯ. ВИСУШЕНА ГОЛОВА ВОРОГА
У корінних жителів Тайваню з народності атаял було заведено дарувати коханій висушену голову ворога. Такий хедхантинг демонстрував доблесть і сміливість кавалера. Звичайно, жінка могла відмовити у коханні, якщо інший чоловік дарував їй більш гарну голову.
Одразу після того, як чоловік і жінка побралися, вони робили собі татуювання на все обличчя. Згідно з легендою, для спокушання боязкого першого атаяла прародителька племені пофарбувала обличчя в чорний.
19 СТОЛІТТЯ. ВУХО ПОСТІМПРЕСІОНІСТА
Божевільний геній Вінсент Ван Гог у сварці з іншим художником Полем Гогеном відрізав собі частину вуха, за що пізніше був відправлений до психіатричної лікарні. Письменниця Бернадетт Мерфі стверджує, що Ван Гог поклав плоть в конверт і відніс в бордель, де тоді знімав кімнату. Жертовний подарунок отримала служниця закладу на ім’я Габріель.
Дослідниця припускає, що дівчина була об’єктом шаленої симпатії художника, а вухо — спонтанним знаком уваги.
20 СТОЛІТТЯ. МІЛЬЙОН ЧЕРВОНИХ ТРОЯНД
Це стало міською легендою Тбілісі і піснею Алли Пугачової. Художник-примітивіст 20 століття Ніко Піросмані пристрасно полюбив французьку актрису-шансоньє Маргариту де Севр, яка приїхала до Грузії на гастролі. Щоб підкорити гостю, Ніко замовив доставку 9 гарб, наповнених квітами, під вікна готельного номера Маргарити. Навряд чи це були тільки червоні троянди.
«Пізній іранський бузок… Густа акація з відливаючими сріблом пелюстками. Дикий глід — його запах був міцніше, якщо він зростав на кам’янистому грунті. Ніжна синя вероніка, бегонія і безліч різнокольорових анемон. Витончений красень-козолист в рожевому диму, червоні воронки іпомеї, лілії, мак … » — перераховував версії Костянтин Паустовський в книзі «Кидок на південь».
Квіти не допомогли. По закінченню гастролей, француженка поїхала додому. Можливо, з іншим.
20 СТОЛІТТЯ. КОРОНА В ПОДАРУНОК
1936 року королем Великої Британії, Ірландії і британських домініонів був проголошений принц Едуард. Він навіть не став коронуватися і за рік відрікся від престолу. Британський монарх одночасно є главою англіканської церкви, і тому не може бути одруженим на розлученій жінці. Однак Едуард занадто сильно любив двічі розлучену американку Волліс Сімпсон. 11 грудня 1936 року він заявив про зречення по радіо: «Я ЗНАЙШОВ НЕМОЖЛИВИМ… ВИКОНУВАТИ ОБОВ’ЯЗКИ КОРОЛЯ БЕЗ ДОПОМОГИ І ПІДТРИМКИ ЖІНКИ, ЯКУ Я ЛЮБЛЮ».
Наступного дня британським королем став брат Едуарда — Георг VI, батько нинішньої королеви Єлизавети.
ДОСІ. СВИНІ ЗАМІСТЬ КВІТІВ
Папуаси Нової Гвінеї практичні. Сподобалася жінка — готуй 5 свиней, так було у них завжди. Свиня для папуасів — це одночасно валюта і член родини, адже жінки вигодовують поросят грудним молоком.
Традиція міняти жінку на свиней збереглась і по нині. Але 2013 року в Новій Гвінеї сталася інфляція, і ціна за наречену підвищилася до 10 підсвинків.
