Їдемо з сестрою на таке омріяне море. Валяємося на своїх давно куплених нижніх полицях.
«Їдемо з молодшою сестричкою на море, мріючи, як після цієї нестерпної задухи зануримося в прохолодне море. Валяємося кожна на своїй полиці – спеціально заздалегідь бронювали нижні місця, щоб їхати поруч і нікому не заважати. Попереду ще добрих 10 годин шляху … »
Але тут ідилію порушує поява старезної бабульки, яка зі щасливим вигуком: ” Ну ось ми і на місці, а полкою мені дівчинка поступиться “, – плюхається прямо мені на ногу. Квиток у бабусі, звичайно ж, на верхню полицю, але лізти туди вона і не збирається.
Я, безперечно, вдячна за “дівчинку”, але поступатися місцем не маю наміру. Я за 45 днів до поїздки купувала квитки для того, щоб поїхати на відпочинок з прийнятним комфортом, а не щоб догодити цій нахабнуватій бабці .
І хоча я поняття не маю, як ця бабця буде забиратися на верхню полицю, але хіба це мої турботи? Чому вона сама або її родичі не потурбувалися про комфорт, коли купували квиток? А якщо їм було все одно, то які питання до мене?
На відмову літня попутниця в плацкарті очікувано засмутилася і несподівано покликала провідника. Почала скандалити, вимагаючи, щоб їй, в її-то віці, дали місце внизу. На це чоловік додумався запропонувати мені просто поступитися і перебратися наверх. Серйозно?
Довелося порадити провіднику самому влаштувати крикливу бабулю на своєму провідницькому ліжку, якщо він пропонує таке звичайним пасажирам. Благо наспів начальник поїзда, який повів бабулю кудись в сусідній вагон.
Коли все затихло, сестра з сумом підсумувала: “Тобі добре, ти вмієш огризатися, так і будеш їздити на нижніх полицях. А мене б вони точно зігнали “. Значить, потрібно вчитися включати трохи нахабства, щоб відстоювати своє, захищаючись від інших нахабних персон. А як інакше? Чому я повинна віддавати те, за що сама заплатила гроші?
Такі спірні ситуації нерідко відбуваються у вітчизняних купе і плацкартах. Попутники в поїзді часто забувають про комфорт інших пасажирів і думають тільки про себе. Один заявляє про права і суне опонентові в ніс роздрукований квиток, а інший закликає до моралі і вимагає, щоб для нього зробили виняток. Але хто ж правий?
Діліться в коментарях своїми історіями!
