З часом приходить розуміння, що не варто реагувати на все, що мені не подобається
Поступово розумію, що це, напевно, і є ознакою справжньої зрілості – коли вирішуєш піти, замість того, щоб шукати шляхів помсти.
Поступово я розумію, що уся енергія, яка витрачається на усе погане, що відбувається в нашому житті, виснажує нас і заважає помічати дійсно прекрасні речі та події. Я не можу бути «загальної чашкою чаю» і не можу змусити всіх людей на світі ставитися до мене так само добре, як я ставлюсь до них.
Поступово я розумію, що спроби «перемогти» кожного – це марна трата часу і енергії, і не приносить нічого, крім відчуття порожнечі.
Поступово я розумію, що відкидаючи усе, що мені не подобається це не означає, що я із цим погоджуюсь чи приймаю. Це означає, що я вище за це. Я обираю взяти урок із ситуації та гарненько його запам’ятати.
Я обираю бути кращою. Я обираю душевну рівновагу – те, чого я дійсно потребую. Мені зовсім не потрібні драми. Мені не потрібні люди, поруч з якими я відчуваю себе недостатньо хорошою. Мені не потрібні змагання і аргументи, мені не потрібні фальшиві стосунки. Поступово я розумію, що іноді промовчати – це сказати навіть більше, ніж усі.
Поступово я розумію, що сама реакція на те, що нас зачіпає, дає іншим владу над нашими емоціями. Ви не можете контролювати вчинки та слова інших людей, але Ви можете контролювати свою реакцію.
Ви можете взяти під контроль сприйняття, процес вирішення ситуації, наскільки близько приймаєте це до серця. Поступово я розумію, що те, що відбувається ніяким чином не говорить про нас, швидше про інших людей, які нас образили або засмутили.
Поступово я розумію, що всі розчарування даються нам лише для того, щоб навчити любити самих себе. Це аргументи, які допомагають вижити в цьому світі. Вони захистять нас, коли хтось спробує похитнути нашу впевненість або змусити нас почувати себе поганими людьми.
Поступово я розумію, що моя реакція на те, що відбувається нічого не змінює. Мені не під силу змусити людей різко полюбити себе або почати поважати. Я не можу, як чарівна паличка, змінити їхню думку. Іноді краще просто залишити усе як є, дозволити людям піти, не опиратись, не пояснювати, не вимагати відповідей і не чекати розуміння.
Поступово я розумію, що життя стає набагато кращим, Якщо зосередитись на тому, що відбувається всередині Вас, а не навколо. Працюйте над собою і своїм внутрішнім світом, і прийде усвідомлення того, що ігнорувати навіть незначні речі, які вам не подобаються – це запорука щасливого і здорового життя.
