З Павлом ми разом вже майже рік, я чекала, що от-от він зробить мені пропозицію. Але вести мене в РАЦС Павло не поспішає, каже, що спочатку треба пожити разом, перевірити відносини, мовляв, зараз всі
– Так прикро, що словами не передати! – ділиться 28-річна Ксенія. – З Павлом ми зустрічаємося майже рік, і я, чесно кажучи, чекала,
що скоро він зробить мені пропозицію, як належить – з каблучкою і квітами. Ну, не прямо завтра одружитися, звичайно, але хоча б
призначити приблизну дату, коли ми підемо в РАЦС, треба ж якось підготуватися до цієї події… І пропозиція дійсна прозвучала. Але
зовсім не така, на яку я чекала. Загалом, хлопець пропонує мені переїхати до нього, щоб «спробувати жити разом».
– І що саме тебе дивує? У наш час дуже багато саме так і починають спільне життя. Напевно, це логічно. Притертися один до одного,
придивитися. Перевірити відносини… Нормальна пропозиція! Ображатися на таке не варто…
– Ну не знаю! Для мене – точно не нормальна. Цивільний шлюб для мене неприйнятний, і Павло це знає. Сама постановка питання
мені дуже не подобається. Перевірка відносин – типу випробувальний термін, чи що? Потрібно викластися і показати всі свої таланти?
А якщо з’ясується, що я в побуті не така, як йому потрібно – ну наприклад, погано готую або розкидаю речі, і що? Він буде тоді шукати
іншу? Про які стосунках тоді взагалі можна говорити! Нехай тоді відразу дімробітницю широкого профілю собі шукає…
– А наречений що сам на на це каже?
– Каже, що відразу в РАЦС – для нього не варіант! Що, мовляв, він навіть штани собі без примірки не купує, а тут – справа серйозніша,
все-таки дружину вибирає… Ось це мене взагалі образило. Порівняв з штанами! Я йому сказала, що ці самі штани поносити
безкоштовно йому не дасть жоден продавець. Купуй і бери. Ніяких перевірок в побуті!
– Ну так, логічно…
– Мої батьки одружилися без всяких перевірок, разом вже тридцять років, живуть прекрасно. І більшість їхніх друзів теж разом до
весілля не жили ні дня, а після – живуть десятиліттями. На відміну від молодих пар, які, дійсно, всі один одного перевіряють і
випробовують, але результати плачевні…
От тепер думаю – а що далі? Чи є майбутнє у мене з цією людиною? Може, краще шукати когось іншого, для кого буду важлива я, а не
моє вміння варити борщ і влаштовувати побут?
Кому із старших людей не розповідаю, всі погоджуються, що образитися на чоловіка за пропозицію «пожити разом, щоб випробувати
відносини в побуті» – нормальна реакція. Чоловік, який зустрів жінку мрії, таке не пропонує? А якщо пропонує, значить, не виключає,
що, поки йде перевірка, він зможе знайти варіант і трохи краще.
Одним словом, я вирішила – ну і нехай тоді шукає свій ідеал. Значить, просто я не та жінка, якій він хоче зробити пропозицію, а щось
типу запасного плацдарму. Якщо за рік або скільки там пробного шлюбу Павло зустріне варіант трохи кращий, піде і не озирнеться.
Напевно, нам дійсно не по дорозі. Чи може, все-таки, переступити через свої принципи і погодитися, щоб не втратити вигідну партію?
Одним словом, я геть заплуталася…
Фото ілюстративне – livejournal
