За дверима гарему: як виглядає справжнє життя арабських дружин
Шлюб за домовленістю
Половина шлюбів в арабських країнах все ще організовуються за волею батьків. І більшість людей думають, що ніхто не запитує думку дівчини. Насправді, якщо майбутня наречена не любить нареченого, вона може відмовитися від його пропозиції.
Підписання шлюбного договору є обов’язковим. На відміну від решти світу, це обов’язкове правило в арабських країнах.
Арабські жінки рідко одружуються з чоловіками інших релігій, тому що вони можуть бути депортовані зі своєї країни після такого шлюбу. Чоловіки мають більше привілеїв у цій ситуації, і їм дозволяється одружуватися з християнськими та єврейськими дівчатами. Але в цьому випадку дівчина не отримає громадянства, а діти залишаться з батьком, якщо вони розійдуться.
Вік для одруження. У більшості арабських країн існує мінімальний вік для наречених – 18 років. Наприклад, громадяни Тунісу можуть одружуватися у 18 років відповідно до закону, але середній вік наречених становить 25 років для дівчат і 30 років для юнаків. Однак у деяких країнах, що розвиваються, ранні шлюби все ще популярні. У Саудівській Аравії та Ємені, наприклад, більшість дівчат виходять заміж до 18 років.
Весільні церемонії
Традиції різняться в різних країнах, але арабська наречена і наречений святкують своє весілля окремо.
«Чоловіче весілля» можна відзначати в інший день від весілля нареченої. Як правило, це дуже просто: чай, кава, вечеря і спілкування тривалістю не більше 4 годин. «Жіноче» весілля святкується набагато ширше – у великих залах з офіціантами та художниками.
«Жіноче весілля» – це привід для того, щоб похвалитися діамантами, дизайнерськими туфлями та вечірнім вбранням, тому що зазвичай вся ця краса ховається за хіджабами (або абаями). Саме тому лише жінки можуть відвідувати таке весілля. Чоловіки тут категорично заборонені. Персонал – це тільки жінки, у тому числі співаки, фотографи та ді-джеї. Якщо на свято запрошують відомого співака, то він не побачить ні нареченої, ні гостей, тому що він виступатиме за ширмою або в сусідній кімнаті.
Візит чоловіка оголошується заздалегідь, щоб усі жінки могли покрити себе абаями. Якщо чоловік приїжджає зі своїми братами чи батьком, то наречена також покрита білою абая, тому навіть родичі не бачать її красу.
Забороняється дарувати речі, пов’язані з алкоголем, включаючи келихи для вина та шампанського. Люди зазвичай дарують різні твори мистецтва ручної роботи, які можна використовувати в інтер’єрі майбутнього будинку пари. Також заборонено дарувати чоловікам золоті прикраси та шовк.
Полігамія
Більшість шлюбів є моногамними. Не кожен арабський чоловік може дозволити собі мати декілька дружин. Іслам дозволяє їм мати до 4 дружин, але кожна з них повинна бути забезпечена будинком і мати рівну кількість подарунків, уваги, прикрас і так далі. Наявність декількох дружин – це привілей шейхів і дуже багатих людей.
Перший шлюб є найважливішим. Незалежно від того, скільки дружин чоловік має, перший «великий» шлюб залишається, а перша дружина – «старша».
Якщо чоловік знаходить іншу дружину, інші дружини повинні її прийняти. Вони повинні слідувати волі свого чоловіка і не показувати ніяких емоцій. Як правило, всі дружини живуть у різних будинках і не часто зустрічаються.
Розлучення
За давньою традицією, чоловік, який готовий розлучитися зі своєю дружиною, міг повторити фразу «Розлучуся з вами» 3 рази. Після цього його дружина повинна залишитися в його будинку на певний період, щоб переконатися, що вона не вагітна. Під час цього очікування чоловік може повернути свою дружину, просто сказавши: “Я поверну тебе.” Йому дозволяється повторювати цю процедуру 3 рази. Після 3-го розлучення він не має права повторно одружитися.
Жінка може подати заяву на розлучення, якщо її чоловік недостатньо забезпечує її. Такі позови ретельно розглядаються в судах, і їх часто задовольняють. У арабському світі люди висловлюють свою любов не квітами, а золотом і ювелірними виробами. Наприклад, чоловік повинен ходити з дружиною до ресторанів і купувати їй дорогі подарунки та одяг. Якщо у нього є декілька дружин, то потрібно надати рівну кількість уваги та подарунків всім.
В інших випадках для жінок може бути дуже важко розлучитися, оскільки суди часто приймають упереджені рішення, які підтримують сторону чоловіка.
Права жінок
Незважаючи на стереотипи, чоловіки поважають арабську жінку. Вона не повинна відчувати потреби в чомусь.
Арабські жінки були одними з перших, які отримали право на шлюб за власним бажанням, ініціювали розлучення і мали приватну власність. Це було у 7-му столітті, коли жінки з інших країн не мали таких можливостей. Ісламські закони вважали шлюб між чоловіком і жінкою контрактом, який був визнаний дійсним лише тоді, коли обидва партнери дали свою згоду. Крім того, на цей час було введено право жінки на володіння майном та використання майна, яке вона принесла в сім’ю або заробила.
Щотижневі жіночі дні. Раз на тиждень всі пляжі, аквапарки та салони краси в ОАЕ відкриті тільки для жінок. Чоловікові просто не буде дозволено зайти в будь-яке з цих місць.
Проте дружина мусульманина робить все з дозволу чоловіка. Якщо вона хоче кудись піти, вона спочатку повинна повідомити чоловікова про це і отримати дозвіл.
Одяг
Жінки повинні приховувати своє тіло під вільним одягом. Вони можуть носити що-небудь під цим вільним одягом: міні-спідниці, джинси та шорти. Багато модних дівчат позаздрили б нарядам арабських красунь. Але, виходячи, жінка повинна прикриватися вільним халатом до п’ят і прикрити обличчя. Все тому, що її краса лише для чоловіка, а інші чоловіки не повинні її бачити. Виняток становлять «жіночі» свята і весілля, де немає чоловіків. Тут жінки можуть показати свої дизайнерські колекції. Однак цей звичай не поширений всюди, жінки повинні покривати свої голови майже в усіх арабських країнах.
Кувейт – єдина арабська країна, де жінки носять європейський одяг на вулиці. Проте вони повинні бути скромними та доречними.
На відміну від Кувейту, є такі країни, як Ємен і Судан, де старі традиції все ще шанують. Жінки повинні носити чорні халати, які закривають їх від голови до ніг.
Освіта та робота
Якщо жінка хоче отримати освіту, це не заборонено. Багато дівчат навіть виїжджають за кордон на навчання. У Йорданії, наприклад, лише 14% жінок є неписьменними. У ОАЕ 77% дівчат вступають до коледжів і становлять 75% від загальної кількості студентів університету Аль-Айна.
Домашні справи – на плечах жінки. Але в багатих країнах цей обов’язок виконує служниця, а головне завдання жінки – народжувати дітей і виховувати їх.
Кар’єра існує. У ОАЕ 2% керівників є жінками, 20% адміністративних посад займають жінки, а 35% робочої сили в країні – жінки. На фондовому ринку Абу-Дабі 43% інвесторів – це жінки. Крім того, в Об’єднаних Арабських Еміратах жінки можуть обіймати посаду судді і працювати в урядових відомствах, таких як поліція. Більше 26% парламенту складають жінки в Тунісі. Перешкодою тут може бути лише той факт, що в багатьох арабських країнах жінка не може працювати без дозволу чоловіка або опікуна.
